Фільми | Dzyga MDB

Скоро в кіно Зараз в кіно Архів Лауреати Золотої Дзиґи Всі

30 хвилин - Україна 1994

Категорія Короткометражний документальний

Про долю спадщини великого поета, яку зібрали і зберегли його друзі і яка зараз зберігається у Державному музеї Т. Г. Шевченка у Києві.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Історія чи Сучасність. Чи вінілова подорож Києвом

8 хвилин - Україна 2015

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Михайло Добош

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Ультиматум

15 хвилин - Україна 1993

Жанр Науково-пізнавальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Валентин Марченко

Фільм 88 з кіноциклу Невідома Україна. Нариси нашої історії.

Один з найдраматичніших епізодів в історії України. Ультиматум Ради Народних комісарів Росії Центральній Раді. Більшовицька агресія проти України.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Іграшка

8 хвилин - Україна 1999

Жанр Комедія

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Євген Матвієнко

В ролях О. Коровченко Денис Замрій І. Козир

Іграшкова зелена машинка на дистанційному керуванні вщент руйнує ранкову безтурботність парку.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Війна в моїй голові

55 хвилин - Україна 2022

Жанр Драма Документальний

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Сергій Касторних Олександр Авшаров

Повернувшись з фронту, військовий психолог Андрій знайшов своє місце в суспільстві і тепер намагається допомогти соціалізуватись іншим.

Для нього особисто, війна теж не пройшла непомітно. Як і його пацієнти, Андрій приніс з собою в мирне життя ПТСР. В неочікувані миті, цей синдром знову занурює його у жахливі спогади та веде у безодню. Прикладом став акт прилюдного самоспалення в центрі столиці одного з колишніх пацієнтів Андрія. Після цього випадку він не може повернутись до свого звичного образу життя і шукає новий шлях. Але, що б він не робив, всі дороги неодмінно ведуть до роботи з ветеранами.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Нікого немає вдома

10 хвилин - Україна 2003

Жанр Анімація Артхаус

Категорія Короткометражний анімаційний

Режисер Олег Педан

Історія про людину, яка мріє побудувати летючий корабель. Але світ, що оточує майстра, постійно заважає здійснити цю мрію.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Не говори мені про кохання

Україна 2020

Жанр Мелодрама

Режисер Тарас Дудар

В ролях Катерина Варченко Олександр Рудько Андрій Ісаєнко Артемій Єгоров Анна Адамович Оксана Архангельська Даша Трегубова Олександр Крижанівський

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

«Дворнік» під грушею

12 хвилин - Україна 2020

Жанр Експериментальний Музика

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Костянтин Піроженко

Фільм про джем-сейшен у черкаському дворику під столітньою грушею, з презентацією нових робіт креативної молоді міста Черкаси.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Тверді мелодії

Україна 1993

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Георгій Давиденко

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Бог їх розсудить

77 хвилин - Україна 2011

Жанр Драма Екранізація

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Останні рецензії

Марія Латарія

Фільм: Останній Прометей Донбасу

Оцінка

Я вважаю це фільмом, що має побачити кожен українець. Особливо - ті персонажі, що останнім часом дозволяють собі випади в бік працівників ДТЕК. Ось ці усі "А що, не можна швидше ремонтувати?" та інше. Можливо, переглянуте змотивує їх стулити пельки.

Читаючи новини про те, в яких складних і небезпечних умовах вони працюють, на які жертви йдуть, у твоїй голові складається одна картинка. Але після перегляду "Останнього Прометея Донбасу" туди додається стільки барв і деталей, що й осягнути складно.

За більше, ніж місяць, що велися зйомки як у Кураховому, так і на Курахівській ТЕС ДТЕК, команда закарбувала атмосферу прифронтового міста та людей, які там живуть. Їх стійкість, віра в "тут і зараз", а також любов до того, що вони роблять, надихає. А оптимізм і почуття гумору, з яким вони живуть щодня, часом навіть по-хорошому спантеличує. Як можна не втрачати ці почуття в собі, живучи в умовах, де буквально щохвилини твоє життя може увірватися? Ці люди доводять нам, що можна.

Сильно й цікаво спрацьовує поєднання документальних сцен у наші дні з уривками радянських компліментарних фільмів про Донбас і героїчні досягнення регіону завдяки не менш "героїчній" радянській владі. Тобто ми бачимо, як те, що колись з такою нелюдською патетикою будувалося, зараз із вбивчим цинізмом руйнується.

"Останній Прометей Донбасу" закарбовує в нашій пам'яті подвиги людей, які кожного дня, попри все, працюють для того, щоб у людей було світло та тепло. Дуже влучно сказав один із працівників станції в одному з епізодів: "Енергія та тепло ціною життя". І коли виникає бажання "розклеїтися", то згадка про такі приклади допомагає триматися та остаточно не полетіти кукухою.

Марія Латарія

Фільм: Мавка. Справжній міф

Оцінка

Що мені сподобалося:
акторський каст, у якому дали дорогу багатьом цікавим молодим акторам - для багатьох із них цей фільм став повнометражним дебютом;
відсутність у касті запрошених зірок, які не мають жодного досвіду в акторстві, але які б "привели" свою аудиторію до кінотеатрів;
неймовірна операторська робота Юрія Короля - фільм знято з величезною любов'ю до краси природи;
круто та нестереотипно прописані персонажі завдяки сценаристу Ярославу Войцешеку: їхня мотивація зчитувалися, діалоги були логічними, а від жартів (зокрема - про Поплавського) не хотілося затулити очі;
різноманітність музики в фільмі: тут ви почуєте як треки Kadnay в якості музичного супроводу сцени, так і пісні ХЗВ під гітару біля вогнища;
продакт-плейсмент, що був не настільки нав'язливим, яким він є в деяких українських фільмах: здається, поступово ми намацуємо золоту межу між доречністю та крінжем;
потенціал на закордонного глядача, закладений в деяких сценах: гадаю, вони там точно роти пороззявляють.

Що мені не сподобалося:
трохи нерозвинена сюжетна частина власне з експедицією, заради якої Борис Олександрович (В'ячеслав Довженко) зібрав студентів: на мою думку, вистачило б декількох додаткових сцен для кращого розуміння глядачем подій.

Висновок: "Мавка. Справжній Міф" - приклад того, як небайдуже й естетично можна читати класичну історію, перекладати її на мову сучасності та транслювати її на широку аудиторію як в Україні, так і за кордоном.

P.S. Мені не терпиться побачити нові проєкти з цими акторами. Бо якщо таким крутим був дебют, то що ж буде далі?!

Марія Латарія

Фільм: Дві сестри

Оцінка

Мене трошки ввів у оману термін "роуд-муві": я думала, що це буде не настільки тяжкий фільм, яким він виявився. Саме те, що треба дивитися в ніч із 1 на 2 січня цього року.

"Дві сестри" - один із цікавих, яскравих і болючих прикладів того, як іноземці насправді можуть відчути на собі те, що відбувається в Україні. Сюжет занурює їх поступово - від знайомства з Соломією (Марина Кошкіна) та її історією до життя людей поблизу лінії бойового зіткнення. Саме жанр "роуд-мові" якнайдієвіше зруйнував ілюзію "наївних ракушок", з якою вони їдуть до України. Бо, коли бачиш, що людина йде назустріч небезпеці з вайбами "Ой, та що там буде? Не настільки ж там все погано", то розумієш, що добром це не закінчиться.

Персонажі, з якими стикаються протягом свого шляху Яшміна та Малгожата, прописані насичено: у кожного з них є своя сила, прагнення жити у власному "тут і зараз", а також віра в правду. Якби не ці речі, то нам було б складно дожити аж до цих часів. Якби не ці речі, то було б майже неможливо дивитися в майбутнє.

"Дві сестри", на мою думку, є одним із багатьох фільмів про іноземний досвід в Україні під час повномасштабного вторгнення, що зняті, знімаються та будуть зняті. Робити такий контент ще довго буде важливо.

Онлайн кінобаза України