Я завжди думаю про смерть. Усвідомлення того, що ми всі помремо, дає мені сили рухатися і боротися зі своїми страхами.

Мене зліпили з глини, яка стала живою. Потім ця глина помре. Я був зроблений з глини та знову перетвориться на порох.

Я – Земля. Я теж можу творити нове життя. Я – пристрасть, ідеї, енергія, секс. Моє тіло росте, розквітає. Моє тіло змінюється, поки я жива. Воно буде змінюватися і після моєї смерті. Тому воно весь час вмирає.

Коли я помру, моє тіло продовжить змінюватися. Воно дасть шанс іншим видам життя – жучкам, черв’ячкам, бактеріям. Кожен вид моєї фізичної істоти створює життя.

Висновок – все навколо є життя і є живим. Навіть смерть – це життя.

З фіксацією масових злочинів і викрадень ми на порозі усвідомлення втрат, які зазнавали корінні народи, коли в тебе відбирають дім і шанс дізнатись, ким були твої рідні та ким мав би бути ти.

Документальний проєкт «Мій Крим» на прикладі історій представників трьох корінних народів України – киримли, кримчаків та караїмів, ілюструє факти вкраденої росіянами у різні роки мультикультурності, як складника української ідентичності. Разом з героями фільму пройдіть шлях через роки забуття та геноциду, де відтворюється відважний дух спротиву, який допомагає корінним народам відроджувати свою культуру, зберігати свої традиції та знову і знову віднаходити своє місце у світі.

Компанія шукачів металобрухту подорожує Херсонщиною. Цього разу чоловікам трапляється велика здобич – і вони, озброєні драбиною та різаком, вступають у нерівний бій.

Водевіль за творами В. О. Сологуба.

Бродяча трупа їде в невелике приморське містечко на гастролі. У її директора пана Починовського є красуня дружина – примадонна трупи, яка обожнює свою собачку й ніколи з нею не розлучається. Випадково до акторів потрапляє молодий чоловік – Іван Васильович, який залишається в трупі, піддавшись умовлянням Починовського та чарам його чарівною дружини. 
Артисти приїжджають в місто. Дружина городничого, побачивши у акторки собачку, вимагає в чоловіка, щоби собачка належала їй. Умовляння, вимоги, хитрість не допомагають... Проте городничий знає спосіб змусити себе підкоритися: виступи театру Починовського забороняються. І директор змушений віддати і собаку, і шукати гроші для хабаря...