Фільми | Dzyga MDB

Скоро в кіно Зараз в кіно Архів Лауреати Золотої Дзиґи Всі

Фейрі

Україна 2018

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Перевернути Світ

60 хвилин - Ізраїль Україна

Жанр Драма Історичний

Категорія Повнометражний ігровий

Режисер Янів Таль

В ролях Перакхбар Мініелі Гілат Анкорі Шарон Зеліковські Юлія Самсон

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Персона Ж

40 хвилин - Україна 2019

Жанр Комедія

Режисер Вінсент Меттель

В ролях Микита Мітін Ірина Васильченко Сергій Терещенко Іванна Верба Ксенія Бортило Ольга Соломахіна Олена Воронова Дар'я Яшник Олена Вовк

Що якщо молодий амбітний режисер захоче перезняти шедевр Інгмара Бергмана? Йому доведеться знайти собі актрису і музу! А наскільки це легко через півстоліття від дати виходу оригіналу? З'ясуємо це разом!

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Я стійко кріпився. Микола Тригуб

Україна 1992

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Сюзанна Шаповалова

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Німа

Україна 2019

Жанр Драма Кримінал

Режисер Тарас Дудар

В ролях Прохор Дубравін Ганна Іванова Ганна Кузіна Людмила Загорська Роман Дебрін

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Моя країна Україна. Місто Лева

7 хвилин - Україна 2019

Жанр Анімація

Категорія Короткометражний анімаційний

Режисер Степан Коваль

Фільм з анімаційного пізнавального проєкту-серіалу Моя країна Україна.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Підлягає знищенню

Росія Україна 2019

Жанр Драма Воєнний Детектив

Режисер Віталій Ващенко

В ролях Дмитро Шевченко Антон Батирєв Аліна Сергеєва Сергій Комаровський Ганна Сагайдачна Олександр Яцко Сергій Фролов Сергій Дерев'янко Олександр Ромашко

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Плоскурів. Проскурів. Хмельницький. 500 років

Україна 1993

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Олександр Косинов

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Тяжіння

90 хвилин - Україна 2008

Жанр Мелодрама

Режисер Антон Азаров

В ролях Ольга Красько Валентин Гафт Костянтин Воробйов (II)Олеся Жураківська

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Вілен Калюта. Реальне світло

51 хвилин - Росія Україна 2001

Жанр Документальний

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Сергій Буковський

Про українського кінооператора Вілена Олександровича Калюту (1930-1999).

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Останні рецензії

Марія Латарія

Фільм: Останній Прометей Донбасу

Оцінка

Я вважаю це фільмом, що має побачити кожен українець. Особливо - ті персонажі, що останнім часом дозволяють собі випади в бік працівників ДТЕК. Ось ці усі "А що, не можна швидше ремонтувати?" та інше. Можливо, переглянуте змотивує їх стулити пельки.

Читаючи новини про те, в яких складних і небезпечних умовах вони працюють, на які жертви йдуть, у твоїй голові складається одна картинка. Але після перегляду "Останнього Прометея Донбасу" туди додається стільки барв і деталей, що й осягнути складно.

За більше, ніж місяць, що велися зйомки як у Кураховому, так і на Курахівській ТЕС ДТЕК, команда закарбувала атмосферу прифронтового міста та людей, які там живуть. Їх стійкість, віра в "тут і зараз", а також любов до того, що вони роблять, надихає. А оптимізм і почуття гумору, з яким вони живуть щодня, часом навіть по-хорошому спантеличує. Як можна не втрачати ці почуття в собі, живучи в умовах, де буквально щохвилини твоє життя може увірватися? Ці люди доводять нам, що можна.

Сильно й цікаво спрацьовує поєднання документальних сцен у наші дні з уривками радянських компліментарних фільмів про Донбас і героїчні досягнення регіону завдяки не менш "героїчній" радянській владі. Тобто ми бачимо, як те, що колись з такою нелюдською патетикою будувалося, зараз із вбивчим цинізмом руйнується.

"Останній Прометей Донбасу" закарбовує в нашій пам'яті подвиги людей, які кожного дня, попри все, працюють для того, щоб у людей було світло та тепло. Дуже влучно сказав один із працівників станції в одному з епізодів: "Енергія та тепло ціною життя". І коли виникає бажання "розклеїтися", то згадка про такі приклади допомагає триматися та остаточно не полетіти кукухою.

Марія Латарія

Фільм: Мавка. Справжній міф

Оцінка

Що мені сподобалося:
акторський каст, у якому дали дорогу багатьом цікавим молодим акторам - для багатьох із них цей фільм став повнометражним дебютом;
відсутність у касті запрошених зірок, які не мають жодного досвіду в акторстві, але які б "привели" свою аудиторію до кінотеатрів;
неймовірна операторська робота Юрія Короля - фільм знято з величезною любов'ю до краси природи;
круто та нестереотипно прописані персонажі завдяки сценаристу Ярославу Войцешеку: їхня мотивація зчитувалися, діалоги були логічними, а від жартів (зокрема - про Поплавського) не хотілося затулити очі;
різноманітність музики в фільмі: тут ви почуєте як треки Kadnay в якості музичного супроводу сцени, так і пісні ХЗВ під гітару біля вогнища;
продакт-плейсмент, що був не настільки нав'язливим, яким він є в деяких українських фільмах: здається, поступово ми намацуємо золоту межу між доречністю та крінжем;
потенціал на закордонного глядача, закладений в деяких сценах: гадаю, вони там точно роти пороззявляють.

Що мені не сподобалося:
трохи нерозвинена сюжетна частина власне з експедицією, заради якої Борис Олександрович (В'ячеслав Довженко) зібрав студентів: на мою думку, вистачило б декількох додаткових сцен для кращого розуміння глядачем подій.

Висновок: "Мавка. Справжній Міф" - приклад того, як небайдуже й естетично можна читати класичну історію, перекладати її на мову сучасності та транслювати її на широку аудиторію як в Україні, так і за кордоном.

P.S. Мені не терпиться побачити нові проєкти з цими акторами. Бо якщо таким крутим був дебют, то що ж буде далі?!

Марія Латарія

Фільм: Дві сестри

Оцінка

Мене трошки ввів у оману термін "роуд-муві": я думала, що це буде не настільки тяжкий фільм, яким він виявився. Саме те, що треба дивитися в ніч із 1 на 2 січня цього року.

"Дві сестри" - один із цікавих, яскравих і болючих прикладів того, як іноземці насправді можуть відчути на собі те, що відбувається в Україні. Сюжет занурює їх поступово - від знайомства з Соломією (Марина Кошкіна) та її історією до життя людей поблизу лінії бойового зіткнення. Саме жанр "роуд-мові" якнайдієвіше зруйнував ілюзію "наївних ракушок", з якою вони їдуть до України. Бо, коли бачиш, що людина йде назустріч небезпеці з вайбами "Ой, та що там буде? Не настільки ж там все погано", то розумієш, що добром це не закінчиться.

Персонажі, з якими стикаються протягом свого шляху Яшміна та Малгожата, прописані насичено: у кожного з них є своя сила, прагнення жити у власному "тут і зараз", а також віра в правду. Якби не ці речі, то нам було б складно дожити аж до цих часів. Якби не ці речі, то було б майже неможливо дивитися в майбутнє.

"Дві сестри", на мою думку, є одним із багатьох фільмів про іноземний досвід в Україні під час повномасштабного вторгнення, що зняті, знімаються та будуть зняті. Робити такий контент ще довго буде важливо.

Бокс офіс

Персоналії

Олександр Поліщук

Актор

Онлайн кінобаза України