Олег «Саймон» Крісенко – хлопець родом з Миколаєва, пішов на війну в 2014-му році. У цивільному житті був актором та грав у дитячому театрі. У 2014-му, з початком війни, одразу пішов в добровольчий батальйон. Автори фільму знімали Саймона під час його служби в полку у 2015, 2016, 2017 роках. Разом з іншими захисниками Маріуполя він опинився на Азовсталі, а потім в полоні. У травні 2023-го, після року в російському полоні, Саймон повернувся додому. Хлопець наразі проходить реабілітацію. Активно бере участь у акціях і підтримці родин полонених та поранених.

Фільм входить до циклу «Фортеця Маріуполь» про воїнів, які обороняли Маріуполь у повному оточенні протягом 86 днів.

Молодий документаліст Артем бігає з увімкненою камерою за літніми чоловіками в маніакальному прагненні зняти «реальну людину», дослідити «її маленький світ» і її самотність.

Врешті-решт Артемові вдається вполювати пенсіонера на імʼя Віктор — дійсно звичайного, нічим не примітного чоловʼягу з сивиною і в окулярах. Правда, дід Віктор не сказати б що самотній: має родину, доволі-таки нарваного онука Андрюху і, головне, хом’яка — самця на ім’я Крістіна.

Артем чим далі, тим більше заглиблюється у Вікторів «маленький світ», аж раптом на спільній рибалці вони замість жаданого карася витягають міну, жертвою вибуху якої стає Крістіна. І тут гра, що захопила обох настільки різних людей, повертає в цілковито інакше русло...