Фільми | Dzyga MDB

Скоро в кіно Зараз в кіно Архів Лауреати Золотої Дзиґи Всі

77 хвилин - Україна 1992

В ролях Лев Дуров Лія Ахеджакова Костя Годзішевський Світлана Крючкова Світлана Немоляєва Олександр Дем’яненко Анатолій Равикович Вадим Пінський Катерина Стриженова

Група емігрантів, яка від’їжджає до США, випадково потрапляє на безлюдний острів. Відірвані від цивілізованого світу, вони починають будувати «свою Америку».

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Танго смерті

89 хвилин - Україна 1991

Жанр Драма

Категорія Повнометражний ігровий

Режисер Олександр Муратов

В ролях Володимир Литвинов Ірина Малишева Вікторія Корсун Віктор Степанов Ганна Левченко Антон Фрідлянд Борис Молодан Володимир Ямненко Ігор Стариков

За мотивами твору Миколи Хвильового «Повість про санаторійну зону».

Колишній революціонер Анарх лікується від психічного розладу в державному санаторії. У нього розпалюється бурхливий роман з пацієнткою Майєю. Спокійний перебіг життя мешканців санаторію порушує поява працівника друкарні Метранпажа. Він вимагає надати йому місце в лікувальному закладі без відповідного направлення. Деякий час по тому головному лікарю надходить дзвінок від вищепоставлених органів, і він змушений поступитися домаганням нахаби. Пацієнти здивовані зв'язками простого, на перший погляд, робітника. Але Анарх припускає, що Метранпаж є шпигуном. Гіпотеза починає підтверджуватися через поведінку новоприбулого, який намагається спровокувати співрозмовників на відверту розмову на політичні теми. А коли Анарх виявляє, що Метранпаж став його новим сусідом по палаті, то розуміє, хто є ціллю вивідача...

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Тарас Шевченко. Заповіт

Україна 1992

Жанр Біографічний Історичний

Режисер Станіслав Клименко

В ролях Богдан Ступка Андрій Кульбачний Ярослав Попадюк Тарас Денисенко Олег Примогенов Юрій Рудченко Олександр Биструшкін Геннадій Євдокимов Олег Мельник

Учбово-художній серіал про життя і творчість Тараса Григоровича Шевченка.

Частина перша (1992)

• Давно те діялось колись…
• Мені тринадцятий минало…
• У Вільні городі преславнім…

Частина друга (1994)

• І виріс я на чужині…
• На розпуттях велелюдних…
• Там ніч, як день…

Частина третя (1997)

• На сій окраденій землі…
• Душа з призначенням прекрасним…
• Доле, де ти?

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Одного разу в місті на камені...

103 хвилин - Україна 2019

Жанр Бойовик Вестерн Детектив Драма Комедія Експериментальний Роуд-муві Артхаус

Категорія Повнометражний ігровий

Режисер Андрій Заєць

В ролях Карапет Баджаксузян Денис Чорний Олександр Левчук Максим Коваль Євгеній Пазюк Андрій Повозніков Володимир Черняк Євген Детцель Євген Касап

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Заперечення центральної догми

18 хвилин - Україна 1992

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Ігор Недужко

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Понеділок п'ятниці

11 хвилин - Україна 2019

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Іванна Прокопчук

З понеділка як… [продовжіть речення улюбленою обіцянкою]! А якщо так не буде? Якщо цей понеділок – уже давно п’ятниця? У фільмі зображується буденність, тіснота та гендерованість комунікації сучасної родини на пострадянському просторі.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Під небом

9 хвилин - Україна 1993

Жанр Комедія

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Ярослав Попов

В ролях С. Мельников В. Ващенко І. Мітяєва

Історія про двох молодих людей, що присвятили себе служінню Богу.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Епіметей

Україна

Жанр Драма Фантастика

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Владислав Берковський

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 10

Пейзаж. Портрет. Натюрморт

Україна 1992

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Сергій Буковський

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Лист чемпіона

10 хвилин - 2018

Жанр Теленарис

Режисер Марина Софійчук

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Останні рецензії

Марія Латарія

Фільм: Останній Прометей Донбасу

Оцінка

Я вважаю це фільмом, що має побачити кожен українець. Особливо - ті персонажі, що останнім часом дозволяють собі випади в бік працівників ДТЕК. Ось ці усі "А що, не можна швидше ремонтувати?" та інше. Можливо, переглянуте змотивує їх стулити пельки.

Читаючи новини про те, в яких складних і небезпечних умовах вони працюють, на які жертви йдуть, у твоїй голові складається одна картинка. Але після перегляду "Останнього Прометея Донбасу" туди додається стільки барв і деталей, що й осягнути складно.

За більше, ніж місяць, що велися зйомки як у Кураховому, так і на Курахівській ТЕС ДТЕК, команда закарбувала атмосферу прифронтового міста та людей, які там живуть. Їх стійкість, віра в "тут і зараз", а також любов до того, що вони роблять, надихає. А оптимізм і почуття гумору, з яким вони живуть щодня, часом навіть по-хорошому спантеличує. Як можна не втрачати ці почуття в собі, живучи в умовах, де буквально щохвилини твоє життя може увірватися? Ці люди доводять нам, що можна.

Сильно й цікаво спрацьовує поєднання документальних сцен у наші дні з уривками радянських компліментарних фільмів про Донбас і героїчні досягнення регіону завдяки не менш "героїчній" радянській владі. Тобто ми бачимо, як те, що колись з такою нелюдською патетикою будувалося, зараз із вбивчим цинізмом руйнується.

"Останній Прометей Донбасу" закарбовує в нашій пам'яті подвиги людей, які кожного дня, попри все, працюють для того, щоб у людей було світло та тепло. Дуже влучно сказав один із працівників станції в одному з епізодів: "Енергія та тепло ціною життя". І коли виникає бажання "розклеїтися", то згадка про такі приклади допомагає триматися та остаточно не полетіти кукухою.

Марія Латарія

Фільм: Мавка. Справжній міф

Оцінка

Що мені сподобалося:
акторський каст, у якому дали дорогу багатьом цікавим молодим акторам - для багатьох із них цей фільм став повнометражним дебютом;
відсутність у касті запрошених зірок, які не мають жодного досвіду в акторстві, але які б "привели" свою аудиторію до кінотеатрів;
неймовірна операторська робота Юрія Короля - фільм знято з величезною любов'ю до краси природи;
круто та нестереотипно прописані персонажі завдяки сценаристу Ярославу Войцешеку: їхня мотивація зчитувалися, діалоги були логічними, а від жартів (зокрема - про Поплавського) не хотілося затулити очі;
різноманітність музики в фільмі: тут ви почуєте як треки Kadnay в якості музичного супроводу сцени, так і пісні ХЗВ під гітару біля вогнища;
продакт-плейсмент, що був не настільки нав'язливим, яким він є в деяких українських фільмах: здається, поступово ми намацуємо золоту межу між доречністю та крінжем;
потенціал на закордонного глядача, закладений в деяких сценах: гадаю, вони там точно роти пороззявляють.

Що мені не сподобалося:
трохи нерозвинена сюжетна частина власне з експедицією, заради якої Борис Олександрович (В'ячеслав Довженко) зібрав студентів: на мою думку, вистачило б декількох додаткових сцен для кращого розуміння глядачем подій.

Висновок: "Мавка. Справжній Міф" - приклад того, як небайдуже й естетично можна читати класичну історію, перекладати її на мову сучасності та транслювати її на широку аудиторію як в Україні, так і за кордоном.

P.S. Мені не терпиться побачити нові проєкти з цими акторами. Бо якщо таким крутим був дебют, то що ж буде далі?!

Марія Латарія

Фільм: Дві сестри

Оцінка

Мене трошки ввів у оману термін "роуд-муві": я думала, що це буде не настільки тяжкий фільм, яким він виявився. Саме те, що треба дивитися в ніч із 1 на 2 січня цього року.

"Дві сестри" - один із цікавих, яскравих і болючих прикладів того, як іноземці насправді можуть відчути на собі те, що відбувається в Україні. Сюжет занурює їх поступово - від знайомства з Соломією (Марина Кошкіна) та її історією до життя людей поблизу лінії бойового зіткнення. Саме жанр "роуд-мові" якнайдієвіше зруйнував ілюзію "наївних ракушок", з якою вони їдуть до України. Бо, коли бачиш, що людина йде назустріч небезпеці з вайбами "Ой, та що там буде? Не настільки ж там все погано", то розумієш, що добром це не закінчиться.

Персонажі, з якими стикаються протягом свого шляху Яшміна та Малгожата, прописані насичено: у кожного з них є своя сила, прагнення жити у власному "тут і зараз", а також віра в правду. Якби не ці речі, то нам було б складно дожити аж до цих часів. Якби не ці речі, то було б майже неможливо дивитися в майбутнє.

"Дві сестри", на мою думку, є одним із багатьох фільмів про іноземний досвід в Україні під час повномасштабного вторгнення, що зняті, знімаються та будуть зняті. Робити такий контент ще довго буде важливо.

Бокс офіс

Персоналії

Вадим Колоток

Актор/Акторка

Онлайн кінобаза України