За мотивами однойменного вірша з використанням відомих українських дитячих лічилок, а також відомих українських музичних творів і пісень.

Жартівлива музична історія про Гарбуза, господаря городу, його дружину та численних родичів і знайомих. Усі вони живуть поблизу, часто зустрічаються і вирішують якісь свої життєві ситуації. Огірочкам хочеться погратися, дівиці-морквини чекають гідних наречених. У фільмі зображені українські народні гуляння, обряди, побут та звичайне селянське життя.

Як людина вчиться писати, розуміти те, що написано? Коли і як взагалі людство стало писати? Якою мовою?

Пошук на це та багато інших запитань стає основою шляху, яким автори проводять глядача від початку становлення цивілізацій Месопотамії, Єгипту, Китаю до сучасності. Відкривають особливості Причорноморської землеробської цивілізації, яка розквітла на нашій землі. Точніше, це ми живемо на землях великої Трипільської цивілізації. Протописемність Трипільців – це послання нам через тисячоліття.

Фільм нагадує про те, як столиця та Україна в цілому входили в пандемію COVID-19.

Хто першим заразився на новий коронавірус і чому одна київська лабораторія приховувала інформацію про підтверджені випадки захворювання.

Автори фільму знайшли відповідь на питання, чому під час локдауну українці кинулися скуповувати гречку, туалетний папір, харчі й через що стався спалах домашнього насильства, зокрема, спрямований проти чоловіків.

Як київські школи переходили на дистанційне навчання, а на каналі «Київ» першими в країні почали знімати телеуроки.

Співробітники київської міської клінічної лікарні № 4, що стала опорною для хворих з ковідом, розповіли про свою щоденну боротьбу з новим вірусом, як їх медсестру, яка поверталася після зміни додому, вигнали з електрички, тому що пасажири вирішили – вона може бути джерелом зарази.

А ще про те, на які хитрощі йшли медики, які алгоритми повернення додому розробляли, аби не заразити свої родини.