День за днем українці заглиблювалися в карантинну реальність. Цей період вже давно став частиною історії. Фільм показує, як змінилися люди та країна за цей нелегкий період.

У фільмі зібрані щирі історії як дорослих, так і дітей про те, що було найтяжчим для всіх на початку карантину. Як вони проводили вільний час, які плюси та мінуси самоізоляції кожен знайшов для себе.

Драматична історія майданівця, добровольця-нацгвардійця, військовослужбовця батальйону ім. Кульчицького Віталія Марківа.

У фільмі використано рідкісні фото і відео з особистого архіву В. Марківа, еклюзивні фото і відео зняті самим автором на горі Карачун під час активних бойовий дій наприкінці травня 2014 року, унікальні спогади співслужбовців В. Марківа, інтерв’ю міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, хроніка судових засідань над В. Марковим в Італії тощо.

Кожна серія проєкту – окрема реальна, резонансна історія конкретного злочину, розслідування якого вела прокуратура на чолі з колишнім генеральним прокурором України Святославом Піскуном.

У проєкті використані архівні фото та відео-матеріали з реальних місць злочинів. Також, основними локаціями зйомок стали кабінет слідчого прокуратури, дорадчий кабінет, де збирається вся слідча група, лабораторія судмедексперта і криміналіста, кімната для допитів, кімната для впізнання.

Під час повномасштабного вторгнення в Україну російські війська понад місяць тримали в окупації передмістя столиці. Цей фільм присвячений освітянам Київщини, які навіть під обстрілами, ворожим контролем, постійною загрозою життю не впали у відчай.

Глядач помандрує освітніми закладами Гостомеля, Ірпеня, Бучі та Ворзеля, щоб ближче познайомитись з тими, в чиїх руках було, є та буде майбутнє нашої країни.

Третій фільм з документального циклу «Остання війна».

Епізод розкриває, що насправді стоїть за російською формулою «культура внє політікі», за допомогою якого інструментарію Росії вдалося зробити культуру спецоперацією прикриття своїх злочинів і чому на Заході досі вдається маскувати завойовництво імперії міфом про «велику російську культуру».

Автори намагаються показати, що насправді стоїть за «загадковою російською душею», яка так зачарувала Захід, з’ясувати, яка правда приховується за культурною завісою з Пушкіна, Достоєвського і Толстого, пояснити, чи можливо таке, щоб у Росії культура стояла окремо від політики, чому протягом століть імперія краде українські культурні надбання, щоб видати їх за свої, та чому про українське мистецтво так мало знають у світі.