Фільми | Dzyga MDB

Скоро в кіно Зараз в кіно Архів Лауреати Золотої Дзиґи Всі

Україна 2018

В ролях Марія Баєва Анастасія Іванова Катерина Семенова Олександр Робак Андрій Аверков Ігор Скрипко Артем Позняк Данило Мірешкін

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Чоловік на годину

Україна 2014

Жанр Комедія Мелодрама

Режисер Анатолій Матешко

В ролях Ярослав Бойко Олеся Жураківська Марія Куликова

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

За нашу і вашу свободу

15 хвилин - Україна 1993

Жанр Науково-пізнавальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Лариса Дашенко

Фільм 69 з кіноциклу Невідома Україна. Нариси нашої історії.

Втрата Польщею і Україною незалежності спричиняє визвольні рухи. Повстання 1830-31рр.
Використано фрагменти з художнього фільму «Тарас Шевченко».

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Лід у кавовій гущі

85 хвилин - Україна 2008

Жанр Мелодрама Комедія

Режисер Галина Шигаєва

В ролях Ірина Рахманова Ярослав Бойко Марина Голуб Тетяна Агафонова Юлія Куварзіна Євген Дрьомін Лілія Ребрик Галина Опанасенко Вячеслав Шеховцов

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Голем. Початок

94 хвилин - Ізраїль Україна 2018

Жанр Жахи

Категорія Повнометражний ігровий

Режисер Йоав Паз Дорон Паз

Під час спалаху смертоносної чуми містична жінка повинна врятувати свою тісно пов'язану єврейську громаду від іноземних окупантів, але сутність, яку вона закликає захистити їх, є набагато більшим злом.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Місцями туман

100 хвилин - Україна

Жанр Драма Неонуар

Категорія Повнометражний ігровий

Режисер Олександр Стеколенко

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Таємничий острів

90 хвилин - Україна 2008

Жанр Трилер

Режисер Володимир Тихий

В ролях Євген Стичкін Неллі Уварова Ганна Кузіна Володимир Ніколаєнко Богдан Бенюк Юрій Висоцький Ганна Александрович (Самініна)Максим Нікітін

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 7

Атомна осінь

5 хвилин - Україна 2019

Жанр Вестерн Фантастика

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Устин Данчук

В ролях Микола Степаненко Володимир Рейнхарт

У постапокаліптичному світі шукач скарбів заходить на територію, яку охороняє таємничий місцевий мешканець.

Рейтинг

Кінокритиків: 3, Глядачів: 0

Історія кіно України. Документальне кіно України. Роки 1930-1940

15 хвилин - Україна 1994

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Едуард Головня

Продовження розповіді про хронікально-документальні періодичні кіножурнали в Україні з 1930 до 1940 років. Про вихід кіножурналу «Радянська Україна» і про те, як документалісти стають правою рукою більшовицької партії.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Гра долі. Обожнювана

24 хвилин - Україна 2005

Жанр Документальний Історичний

Режисер Олег Туранський

Фільм із серіалу Гра долі.

Марія Заньковецька походила з дворянського роду, мала гарну освіту та виховання. І була заміжня за полковником Хлистовим. Не зрозуміло тільки, звідки у неї була така любов до театру? Та вона мала і любов глядачів та усіх, хто знав найяскравішу зірку українського театру кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Про історію кохання Марії Заньковецької і Миколи Садовського.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Останні рецензії

Марія Латарія

Фільм: Останній Прометей Донбасу

Оцінка

Я вважаю це фільмом, що має побачити кожен українець. Особливо - ті персонажі, що останнім часом дозволяють собі випади в бік працівників ДТЕК. Ось ці усі "А що, не можна швидше ремонтувати?" та інше. Можливо, переглянуте змотивує їх стулити пельки.

Читаючи новини про те, в яких складних і небезпечних умовах вони працюють, на які жертви йдуть, у твоїй голові складається одна картинка. Але після перегляду "Останнього Прометея Донбасу" туди додається стільки барв і деталей, що й осягнути складно.

За більше, ніж місяць, що велися зйомки як у Кураховому, так і на Курахівській ТЕС ДТЕК, команда закарбувала атмосферу прифронтового міста та людей, які там живуть. Їх стійкість, віра в "тут і зараз", а також любов до того, що вони роблять, надихає. А оптимізм і почуття гумору, з яким вони живуть щодня, часом навіть по-хорошому спантеличує. Як можна не втрачати ці почуття в собі, живучи в умовах, де буквально щохвилини твоє життя може увірватися? Ці люди доводять нам, що можна.

Сильно й цікаво спрацьовує поєднання документальних сцен у наші дні з уривками радянських компліментарних фільмів про Донбас і героїчні досягнення регіону завдяки не менш "героїчній" радянській владі. Тобто ми бачимо, як те, що колись з такою нелюдською патетикою будувалося, зараз із вбивчим цинізмом руйнується.

"Останній Прометей Донбасу" закарбовує в нашій пам'яті подвиги людей, які кожного дня, попри все, працюють для того, щоб у людей було світло та тепло. Дуже влучно сказав один із працівників станції в одному з епізодів: "Енергія та тепло ціною життя". І коли виникає бажання "розклеїтися", то згадка про такі приклади допомагає триматися та остаточно не полетіти кукухою.

Марія Латарія

Фільм: Мавка. Справжній міф

Оцінка

Що мені сподобалося:
акторський каст, у якому дали дорогу багатьом цікавим молодим акторам - для багатьох із них цей фільм став повнометражним дебютом;
відсутність у касті запрошених зірок, які не мають жодного досвіду в акторстві, але які б "привели" свою аудиторію до кінотеатрів;
неймовірна операторська робота Юрія Короля - фільм знято з величезною любов'ю до краси природи;
круто та нестереотипно прописані персонажі завдяки сценаристу Ярославу Войцешеку: їхня мотивація зчитувалися, діалоги були логічними, а від жартів (зокрема - про Поплавського) не хотілося затулити очі;
різноманітність музики в фільмі: тут ви почуєте як треки Kadnay в якості музичного супроводу сцени, так і пісні ХЗВ під гітару біля вогнища;
продакт-плейсмент, що був не настільки нав'язливим, яким він є в деяких українських фільмах: здається, поступово ми намацуємо золоту межу між доречністю та крінжем;
потенціал на закордонного глядача, закладений в деяких сценах: гадаю, вони там точно роти пороззявляють.

Що мені не сподобалося:
трохи нерозвинена сюжетна частина власне з експедицією, заради якої Борис Олександрович (В'ячеслав Довженко) зібрав студентів: на мою думку, вистачило б декількох додаткових сцен для кращого розуміння глядачем подій.

Висновок: "Мавка. Справжній Міф" - приклад того, як небайдуже й естетично можна читати класичну історію, перекладати її на мову сучасності та транслювати її на широку аудиторію як в Україні, так і за кордоном.

P.S. Мені не терпиться побачити нові проєкти з цими акторами. Бо якщо таким крутим був дебют, то що ж буде далі?!

Марія Латарія

Фільм: Дві сестри

Оцінка

Мене трошки ввів у оману термін "роуд-муві": я думала, що це буде не настільки тяжкий фільм, яким він виявився. Саме те, що треба дивитися в ніч із 1 на 2 січня цього року.

"Дві сестри" - один із цікавих, яскравих і болючих прикладів того, як іноземці насправді можуть відчути на собі те, що відбувається в Україні. Сюжет занурює їх поступово - від знайомства з Соломією (Марина Кошкіна) та її історією до життя людей поблизу лінії бойового зіткнення. Саме жанр "роуд-мові" якнайдієвіше зруйнував ілюзію "наївних ракушок", з якою вони їдуть до України. Бо, коли бачиш, що людина йде назустріч небезпеці з вайбами "Ой, та що там буде? Не настільки ж там все погано", то розумієш, що добром це не закінчиться.

Персонажі, з якими стикаються протягом свого шляху Яшміна та Малгожата, прописані насичено: у кожного з них є своя сила, прагнення жити у власному "тут і зараз", а також віра в правду. Якби не ці речі, то нам було б складно дожити аж до цих часів. Якби не ці речі, то було б майже неможливо дивитися в майбутнє.

"Дві сестри", на мою думку, є одним із багатьох фільмів про іноземний досвід в Україні під час повномасштабного вторгнення, що зняті, знімаються та будуть зняті. Робити такий контент ще довго буде важливо.

Онлайн кінобаза України