Село Шанівка відірване від великого світу, воно живе своїм замкнутим життям, яке більше схоже на тривожний сон. Чверть віку назад тут був процвітаючий колгосп – але цивілізація давно відступила, навкруги одні руїни, всі, хто міг поїхати — давно поїхали. І на цьому зарослому бур'яном полі, виростає кохання, дике й колюче, як кущ чортополоху.

Тиха й відлюдькувата дівчинка-підліток покохала жонатого чоловіка. Село не може змиритись з їх коханням, і тому вони приречені – на вигнання або смерть.

Сюжет кінолітопису зі свідченнями людей, які щось пам’ятають про голод в Україні 1933 року.

Голодомор — це масовий штучний голод, що був організований на території Української РСР у 1932–1933 роках керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР. Найбільше постраждала Україна, де від голоду загинули мільйони людей. Цей голод визнаний геноцидом українського народу. За оцінками демографів, загальна кількість жертв Голодомору становить 3–7 мільйонів осіб в Українській СРР. За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України демографічні втрати України внаслідок Голодомору в 1932–1933 роках становлять близько 4,5 млн осіб, у тому числі 3,9 млн — втрати, пов'язані з надсмертністю, а ще 600 тисяч — із дефіцитом народження.

Другий фільм з циклу 7 фільмів Бно-Айріяна.

В основі сюжету — історії 60 героїв, серед яких учителі, директори шкіл, викладачі університетів, ректори та керівники освітніх закладів, талановиті школярі та студенти, засуджені неповнолітні та військові кадети, академіки та молоді науковці. Цей фільм про тих, хто вчиться, і про тих, хто вчить.