Фільм з кіноциклу «Обрані часом».

Фільм про незабутнього «Маестро» українського кіно – народного артиста України, актора і режисера Леоніда Бикова (1928-1979), який створив яскраві образи в фільмах «Максим Перепелиця», «Добровольці», «Альошчина любов» та ін., зняв невмирущу стрічку «В бій ідуть тільки старики».

Історія десантника ЗСУ, ветерана АТО, блогера, мандрівника та автора книги – бестселера «Сліди на дорозі» Валерія Маркуса (Ананьєва).

Сюжет фільму охоплює події 2014-20 років. Та навіть з огляду на жахливі події сьогодення, він не втратив своєї актуальності. Адже, у стрічці охоплюються надважливі теми для нашого суспільства: реалії війни та складнощі реабілітації; сила волі та важливість подорожувати; мовне питання та значення культури; успіх, критика та ставлення до грошей.

Журналісти the Kyiv Independent провели розслідування та поспілкувалися з родичами й опікунами, діти яких були за крок від того, щоб опинитися в Росії. Оминаючи лінію фронту, близькі поїхали через кілька європейських країн у Донецьк, аби забрати звідти своїх дітей і не допустити їхньої передачі в російські сім’ї.

Також журналісти ідентифікували групу дітей, яких минулого року навесні під виглядом оздоровлення депортували в Росію в пансіонат «Поляни». Їх обіцяли повернути через місяць, а натомість – віддали під опіку в російські сімʼї. До процесу депортації цієї групи дітей були причетні українські колаборанти, які залишилися працювати на боці Росії в 2014-му.

Головний герой – українець Василь Сліпак, соліст Паризької національної опери, який відправився на війну на Донбас. Це фільм-роздум про цінності, заради яких співак поставив на карту все. Це фільм про Україну після Майдану – який шлях вона пройшла за три роки.

У стрічці два контрастні світи, в яких жив Василь Сліпак. Один – сповнений  вогнів чарівної столиці Франції та духу Паризької опери. Другий – у Донецькій області, на лінії фронту між українськими військовими і проросійськими сепаратистами.