Фільми | Dzyga MDB

Скоро в кіно Зараз в кіно Архів Лауреати Золотої Дзиґи Всі

Україна 2021

В ролях Дмитро Паламарчук Вероніка Мішаєва-Яковлєва Анатоль Фон-Філандра Ігор Пазич Володимир Ращук Олег Волощенко Сергій Воробйов Олексій Тритенко Ярослав Гуревич

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Маршрут «Шахта». Перший монтаж

18 хвилин - Україна 2021

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Софія Возняк

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Пісня бійця

10 хвилин - Україна 2016

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Кристіна Люльченко

Під час бойових дій на сході України солдат пише вірш. Автор шукає музиканта, щоб вірш став піснею, і звертається до свого тата, який проживає в Росії, на Камчатці.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Фото на пам'ять

72 хвилин - Німеччина Франція Україна 2023

Жанр Документальний Соціальний Кіноесе

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Ольга Черних

«Фото на пам'ять» – це подорож у пошуках втраченого і вкрай необхідного скарбу. Вона починається з відкриття таємниць патологоанатомічного відділення, а закінчується віднайденим способом протистояння смерті.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Історії українського IT

46 хвилин - Україна 2023

Жанр Документальний Пізнавальний

Категорія Повнометражний документальний

Радянські обчислювальні машини, комп’ютерні клуби, ринки на Кардачах і Петрівці, безумні ідеї та мільярдні стартапи — через особисті історії героїв та героїнь фільм показує, як IT-сфера в Україні пройшла шлях від зародження до найпотужнішої галузі країни.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

День без нього

14 хвилин - Україна 2021

Жанр Драма

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Олександра Віннічук

В ролях Валентина Бондарук Антон Кочерга

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Щоденник

31 хвилин - Україна 2022

Жанр Драма

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Олександр Василів

В ролях Ксенія Василів

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Кіберщит України

54 хвилин - Україна 2026

Жанр Документальний

Режисер Олександр Венгаренко

Фільм розповідає про інформаційну війну, наймасштабніші DdoS-атаки країни-агресора та інструменти протидії. Україна стала епіцентром першої в історії повномасштабної кібервійни, що почалася задовго до 24 лютого 2022 року. Ракетні удари й танкові колони стали лише видимою частиною агресії — цифрова атака готувалася роками.

Фахівці СБУ вперше розкривають деталі того, як відбили понад 14 тисяч кібератак. Це DDoS-навали, фішингові кампанії, зловмисне програмне забезпечення, кібершпигунство й цифровий тероризм. У стрічці ексклюзивно показано, як у секретних центрах у режимі реального часу виявляють і нейтралізують загрози ще до того, як українці відчують їхні наслідки. Окрема увага приділена проактивній кіберобороні — коли Україна не лише захищається, а й завчасно зриває ворожі операції, знаючи плани агресора.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Dendro dreams

24 хвилин - Україна 2018

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Тета Цибульник Олександр Телюк (Ель Парвулеско)

В ролях Мирослава Клочко Мар'яна Яремчишина

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Присмерк

61 хвилин - Україна 2014

Жанр Документальний

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Валентин Васянович

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Останні рецензії

Марія Латарія

Фільм: Останній Прометей Донбасу

Оцінка

Я вважаю це фільмом, що має побачити кожен українець. Особливо - ті персонажі, що останнім часом дозволяють собі випади в бік працівників ДТЕК. Ось ці усі "А що, не можна швидше ремонтувати?" та інше. Можливо, переглянуте змотивує їх стулити пельки.

Читаючи новини про те, в яких складних і небезпечних умовах вони працюють, на які жертви йдуть, у твоїй голові складається одна картинка. Але після перегляду "Останнього Прометея Донбасу" туди додається стільки барв і деталей, що й осягнути складно.

За більше, ніж місяць, що велися зйомки як у Кураховому, так і на Курахівській ТЕС ДТЕК, команда закарбувала атмосферу прифронтового міста та людей, які там живуть. Їх стійкість, віра в "тут і зараз", а також любов до того, що вони роблять, надихає. А оптимізм і почуття гумору, з яким вони живуть щодня, часом навіть по-хорошому спантеличує. Як можна не втрачати ці почуття в собі, живучи в умовах, де буквально щохвилини твоє життя може увірватися? Ці люди доводять нам, що можна.

Сильно й цікаво спрацьовує поєднання документальних сцен у наші дні з уривками радянських компліментарних фільмів про Донбас і героїчні досягнення регіону завдяки не менш "героїчній" радянській владі. Тобто ми бачимо, як те, що колись з такою нелюдською патетикою будувалося, зараз із вбивчим цинізмом руйнується.

"Останній Прометей Донбасу" закарбовує в нашій пам'яті подвиги людей, які кожного дня, попри все, працюють для того, щоб у людей було світло та тепло. Дуже влучно сказав один із працівників станції в одному з епізодів: "Енергія та тепло ціною життя". І коли виникає бажання "розклеїтися", то згадка про такі приклади допомагає триматися та остаточно не полетіти кукухою.

Марія Латарія

Фільм: Мавка. Справжній міф

Оцінка

Що мені сподобалося:
акторський каст, у якому дали дорогу багатьом цікавим молодим акторам - для багатьох із них цей фільм став повнометражним дебютом;
відсутність у касті запрошених зірок, які не мають жодного досвіду в акторстві, але які б "привели" свою аудиторію до кінотеатрів;
неймовірна операторська робота Юрія Короля - фільм знято з величезною любов'ю до краси природи;
круто та нестереотипно прописані персонажі завдяки сценаристу Ярославу Войцешеку: їхня мотивація зчитувалися, діалоги були логічними, а від жартів (зокрема - про Поплавського) не хотілося затулити очі;
різноманітність музики в фільмі: тут ви почуєте як треки Kadnay в якості музичного супроводу сцени, так і пісні ХЗВ під гітару біля вогнища;
продакт-плейсмент, що був не настільки нав'язливим, яким він є в деяких українських фільмах: здається, поступово ми намацуємо золоту межу між доречністю та крінжем;
потенціал на закордонного глядача, закладений в деяких сценах: гадаю, вони там точно роти пороззявляють.

Що мені не сподобалося:
трохи нерозвинена сюжетна частина власне з експедицією, заради якої Борис Олександрович (В'ячеслав Довженко) зібрав студентів: на мою думку, вистачило б декількох додаткових сцен для кращого розуміння глядачем подій.

Висновок: "Мавка. Справжній Міф" - приклад того, як небайдуже й естетично можна читати класичну історію, перекладати її на мову сучасності та транслювати її на широку аудиторію як в Україні, так і за кордоном.

P.S. Мені не терпиться побачити нові проєкти з цими акторами. Бо якщо таким крутим був дебют, то що ж буде далі?!

Марія Латарія

Фільм: Дві сестри

Оцінка

Мене трошки ввів у оману термін "роуд-муві": я думала, що це буде не настільки тяжкий фільм, яким він виявився. Саме те, що треба дивитися в ніч із 1 на 2 січня цього року.

"Дві сестри" - один із цікавих, яскравих і болючих прикладів того, як іноземці насправді можуть відчути на собі те, що відбувається в Україні. Сюжет занурює їх поступово - від знайомства з Соломією (Марина Кошкіна) та її історією до життя людей поблизу лінії бойового зіткнення. Саме жанр "роуд-мові" якнайдієвіше зруйнував ілюзію "наївних ракушок", з якою вони їдуть до України. Бо, коли бачиш, що людина йде назустріч небезпеці з вайбами "Ой, та що там буде? Не настільки ж там все погано", то розумієш, що добром це не закінчиться.

Персонажі, з якими стикаються протягом свого шляху Яшміна та Малгожата, прописані насичено: у кожного з них є своя сила, прагнення жити у власному "тут і зараз", а також віра в правду. Якби не ці речі, то нам було б складно дожити аж до цих часів. Якби не ці речі, то було б майже неможливо дивитися в майбутнє.

"Дві сестри", на мою думку, є одним із багатьох фільмів про іноземний досвід в Україні під час повномасштабного вторгнення, що зняті, знімаються та будуть зняті. Робити такий контент ще довго буде важливо.

Бокс офіс

Персоналії

Костянтин Солов'єнко

Актор

Ганна Бурименко

Акторка

Максим Черненко

Актор

Онлайн кінобаза України