За оповіданням Євгена Митька «Тепер я турок, не козак…».

Маріуполь. Довоєнне життя в невеличкому українському місті на березі Азовського моря. Сімнадцятирічні Фрося і Льончик кохаються першим палким коханням: мріють одружитися. Але Фрося українка, а Льончик єврей, дуже важко батькові дівчини породичатися з таким. Олексій Іванович добрий чоловік, але своєрідний православний вірянин. Як йому поступитися своїми переконаннями та пустити в сім’ю іновірця? Вагітність Фросі. Першій день війни. Льончик на фронт. Окупація. Розбомблений танцмайданчик, доноси, мародерство, фашистський терор стосовно євреїв, розстрілюють усіх, навіть дітей мішаної крові…

Події стрічки розгортаються на початку XVIII століття у Карпатах. Жорстоке правління польської шляхти змушує гуцулів тікати в гори. Двоє братів, Олекса та Іван Довбуші, опиняються поза законом і стають опришками. У пошуках помсти панам за вбивство батьків Довбушів, брати стають ворогами один одному. Один прагне грошей, другий – справедливості.

Гуцули починають повстання, яке очолює Олекса. Шляхта робить усе можливе, аби знищити Довбуша. Але він їх перехитрив. І розрослася легенда про карпатського лицаря. Легенда, що надихає покоління тих, хто бореться за свободу рідної землі. Про силу і любов Олекси Довбуша, про зраду і кривду. Про те, як він жив і як обманув смерть.