Гуцулка Ксеня

95 хвилин - Україна - 2018

Статус Завершений

Рейтинг

Кінокритиків: 8.333, Глядачів: 6.333

Формат Фільм

Категорія Повнометражний ігровий

Жанр МюзиклКомедія

Виробник Гагарін Медіа

Дистриб’ютор B&H Film Distribution Company

Режисери Олена Дем'яненко

Сценаристи Олена Дем'яненко

Оператори-постановники Дмитро Яшенков

Художники-постановники Юрій Ларіонов

Композитори Ярослав БарничТимур ПолянськийDakh Daughters

Звукорежисери Артем Мостовий

Режисери монтажу Ігор Рак

Художники по костюмах Надія Кудрявцева

Художники із гриму Вiталiй Скопелiдiс

Продюсери Олена Дем'яненкоДмитро Томашпольський

Виконавчі продюсери Євгенія Раух

Актори 1-го плану Варвара ЛущикМаксим ЛозинськийІгор ЦішкевичТетяна ПечонкінаОлів’є БонжурОлег СтефанКатерина МолчановаЮрій РадковськийХристина ФедоракВіталій АжновМарічка ШтирбуловаМарія ЧуприненкоНаталка КобізькаВікторія Янчук

Актори 2-го плану Наталка ГаланевичТетяна ГаврилюкГанна НікітінаСоломія МельникНаталка ШарпРуслана ХазіповаНіна ГаренецькаІрина Коваленко (II)Олена ЦибульськаМарко ГаланевичПоліна КопосоваОлексій ТритенкоІгор ГнучовБенуа ШарпСергій ШвидкийКормак СмітЯнуш ЮхницькийТетяна ЮріковаОлександра КоваленкоВолодимир СінитовичОстап КостюкCергій ГалетійВ'ячеслав ГрінченкоСергій АкчуринПавло ЄвчинМихайло ГронськийВолодимир БурковськийОлена ХолодОльга ЧередникНаталія ДіденкоОлена ЯрошенкоЛариса ГугаєваТетяна ДроганОлена ПолегенькоПетро КравчукАнастасія НестеренкоЛіна ГорбачМарія ДемочкоЄвгенія НечипоренкоОлена ВоротилоОльга ТримбачВероніка ДюпінаТетяна ЗловаЄвген РибальченкоНаталія ГугленкоОлександр СавченкоАлла СамойленкоОлександра ТкаченкоВікторія БерезаКарина БренінаОлеся ЧайкаКатерина АртіменьєваКатерина КолтовськаІрина ЖелаєваОксана БраунКатерина СомоваАнастасія КрасюкДарина ЛисичОлена ЛунякінаОлена КобабльоваМеланія ГалкінаОлена ПлугатарТетяна КостенкоІнна ТокарєваКарина НижськаМарина ІлляховаКатерина ГригоренкоІрина БосакКіра МсаєваДана КузьЯрина ГордієнкоЛюдмила ЖатковаСвітлана ТкаченкоТетяна ФесенкоРоксолана МуликАнастасія АвруцькаДарья КозакЄлизавета ЦіликТетяна ЄрохінаКарина КоломієцьМілана БековаІнна ШевченкоДіана НебосьВолодимир СвеженцевАнастасія КорогодоваДіана БезугловаАнна ПономаренкоЮлія ПотапенкоВероніка КисільНаталія УсенкоЮлія КурилюкКатерина Кравченко

Рік створення 2018

Країна Україна

Мова Українська

Прем’єра в Україні 07 березня 2019

Прокат в Україні з 07 березня 2019

Бюджет ₴ 47 742 754

Бокс офіс Україна (за весь період) ₴ 3 713 766

За основу літературного сценарію фільму взято лібрето однойменної оперети Ярослава Барнича.

1938 рік. У карпатське селище Ворохта, в якому проживає найкрасивіша гуцулка на ім’я Ксеня, прибувають колишні односельці, а нині – американські емігранти, для того, щоб знайти наречену для молодого Яро. Він отримає свій мільйонний спадок за умови, що одружиться зі свідомою українкою. До анексії Західної України залишається два тижні...

Більше
Кадри з фільму
Рецензія

Прем'єру "Гуцулки Ксені" мені пощастило переглянути ще в березні на зустрічі зі знімальною групою. Тоді я виділив 5 причин для друзів подивитись цю стрічку. Ось вони:

1. Це легка музична комедія а-ля "гуцульський вестерн" в стилі танго. Я б сказав, "Ла-Ла-Ленд" на український манер.
2. Красива картинка з продуманими мізансценами, вдалим монтажем і шикарними костюмами. На рідкість насичена і жива.
3. Саундтрек Dakh Daughters і dakhabrakha. Вся атмосфера фільму – на їх музиці. І самі музиканти в кадрі. Сказати, що вже це створює неперевершену магію - нічого не сказати.
4. Шикарні типажні актори. Усіх на жаль не знаю, але точно хочеться виділити Олів’є Бонжур, Ігоря Цішкевича і Наталку Кобізьку.
5. Карпатські гори, полонини – якщо ви хоч раз були там, частинка вашого серця назавжди залишиться в околицях Чорної Гори. Так от, пейзажів тут більше, ніж багато і подані вони з почуттям. А місцями доданий моторошний колорит Тіма Бартона (і тут я точно не перебільшую).

Сюжет простий: з Америки до Ворохти прибуває група американців з важливою місією – знайти наречену для молодого Яро. Батько юнака залишив заповіт, за яким Яро отримає у спадок мільйон доларів, якщо одружиться зі свідомою українкою. Чи вдасться хлопцеві знайти справжнє кохання?

Хтось із глядачів в залі порівняв цей фільм за атмосферою та картинкою із "Готелем Гранд Будапешт". Тож якщо вам сподобався той фільм, цей точно буде до душе. На рідкість багато легких смішних жартів і дуже позитивне враження.

Юлія КовальОцінка
Рецензія
Фильм “Гуцулка Ксеня Тот случай когда не хочеться оставаться до конца фильма. Вродь бы и карты все в руки: живописные пейзажи, есть неплохие актеры, 50 млн.( про бокс офис в конечном счете вообще печальная история). Смесь 3 языков в фильме, переозвучка, которая не попадает в липсинг и конечно же павильон вместо натуры так сказать мюзикл по-украински. Не увидела я легкости в этой картине, а только разочарование. 10/2 P.S. Андеграундный фильм для узкого круга людей, а именно для детей возрастом до 13 лет. Что привлекло мое внимание – так это “Даха Браха” с песней “Коломийка” и колоритная Кристина Федорак в роли Марички.
Рецензія
Умовно стрічку можна поділити на три складові: романтичну комедію, музичний кліп та, врешті решт, мюзикл. Почнемо з останнього пункту. Мюзикл «Гуцулка Ксеня» видався старомодним, якщо не сказати примітивним. Здебільшого музичні номери тут виконуються не на тлі карпатських декорацій, а на дешевих опереткових підмостках. Та й тексти пісень глибокими не назвеш. Тому часто ловиш себе на думці, що дивишся якісь «Маски-шоу». А це ж було в далеких 90-х. Зате музичні перебивки у фільмі «Гуцулка Ксеня» виконали фрік-кабаре Dakh Daughters. І порівняно з виступами акторів — це небо і земля. Можна по-різному відноситися до творчості Dakh Daughters, я їх фаном точно не назвусь, але якість та гармонічність із зображуваним на екрані присутня. Те ж саме відноситься й до камео групи «ДахаБраха» наприкінці фільму. Ну а сам фільм вийшов доволі передбачуваним, розрахованим на широку аудиторію. Особливо він зайде у невеличких містах. Глядачі, зрощені на телевізійному форматі точно оцінять легкість діалогів та проковтнуть бутафорність багатьох сцен. Повна рецензія за посиланням: https://bit.ly/2upIKNw
На фільм «Гуцулка Ксеня» було покладено чимало надій. По-перше, Олена Дем’яненко своїм дебютом «Моя бабуся Фанні Каплан» закріпила за собою репутацію режисерки, що вміє не лише зрозуміло розповідати цілісні історії, а й має особливе творче бачення. По-друге, було відомо, що над музичною складовою мюзиклу працює фрік-кабаре DakhDaughters – один з небагатьох українських гуртів, про які можна сказати, що все, що вони поки випускали, хороше. По-третє, добре зроблений трейлер, заманював глядача яскравою картинкою та приємними акторами. То чи виправдались надії? Ні. І ось чому. Почнемо з самого початку – з жанру та сюжету. Романтична та наївна історія про хлопця Яро, якому треба одружитись зі «свідомою українкою», аби отримати спадок батька, дуже просто лягає у концепцію мюзиклу. У мюзиклу «Mamma Mia» сюжет не особливо важчий, наприклад. Але навіщось на цей доволі простий сюжет Дем’яненко, яка є і авторкою сценарію, вирішила докласти ще один – історичний. Від натяків на поганий розвиток бізнесу в Україні та невинних жартів і до темного образу поліцейських та фінального титру про те, що «а за рік прийшли радянські війська та війна», у фільм було додано історичний контекст. Але додано його так недолуго, що здається, ніби він там є лише для того, щоб підвищити шанси на держфінансування під час пітчингу. Це вам не «Звуки музики», де нацистська загроза поступово розгортається у житті фон Трапів, і не «Скрипаль на даху», де єврейські погроми є однією з центральних тем, і навіть не «Знедолені», в яких Революція розкривається через героїв. Та історичний аспект, який прийшов до фільму від однойменної оперети Барнича 30-х років, не єдина сценарна проблема. Попри те, що тут усі лінії справді завершено (а часто і цього не дочекаєшся у нашому кіно, згадати б лише «Бобот»), складається враження, ніби на монтажі було втрачено кілька важливих сцен, які підтримують логічний причинно-наслідковий зв’язок між подіями. А без них персонажі та їхня мотивація стає пласкою та незрозумілою. З цієї проблеми витікає наступна. Хотілося б сказати, що погана акторська гра головної героїні Варвари Лущик пов’язана з тим, що вона не є акторкою, але тут своїм перфоменсом не вражає ані Олег Стефанов, ані Катерина Молчанова, ані Тетяна Печенкіна, для яких акторська гра у театрі чи кіно – це професійна діяльність. І цілком ймовірно, що це лише через те, що грати їм, по суті, було й нікого. Хороший мюзикл не може існувати без хороших пісень. У «Гуцулці Ксені» такі були – усі композиції, обіграні DakhDaughters, звучали так, що мені дуже захотілось, аби їх окремо випустили альбомом. Шкода лише, що у сюжет їх так і не було вплетено, а вставки з їхнім виконанням більше були схожими на промо до квітневого концерту. З оригінальними ж композиціями було важче. Жодна з них не просто не претендує на звання хіта, як це було з піснями з «Чикаго» чи «Найвеличніший шоумен», а й просто не запам’ятовується. Я навіть приблизно не зможу вам передати мотив чи зміст цих пісень. І це я навіть не кажу про поганий монтаж звуку, коли пісні лунають гучніше за попередні репліки, а в акторів не збігається ліпсінк. Але у фільмі було й хороше. Усю команду, яка працювала над побудовою кадру, кольорокорекцією, декораціями та костюмами, можна привітати з добре проробленою роботою. То який висновок? «Гуцулка Ксеня» міг стати першим вдалим сучасним українським мюзиклом, в якому б поєднувалась і «українська душа», і естетика закордонного кіно. Натомість, ми отримали оду еміграції з погано поставленими музичними номерами, які чомусь час від часу переривались кліпами DakhDaughters. Дуже хотілося б сподіватись, що помилки, які було допущено у роботі над фільмом, творцями помічені. І що викликані вони не відсутністю смаку чи професійних навичок, а якимись іншими причинами. Рецензію було написано авторкою телеграм-каналу «приятельские истории» для блогу про українську музику LiRoom.
Загалом мюзікл - жанр не на мій смак, але несподівано сподобалося. Досить веселе кіно. Звісно, не без нюансів, та все ж хороше враження.
Рецензія

Увійдіть для того, щоб залишити рецензію або коментар