Валентин – ексцентричний кіномеханік. 44 роки він пропрацював у одному з найстаріших кінотеатрів Києва. У апаратній він перехиляє чарку з ветеранами війни, танцює з дівчатами із сусідньої кастинг-агенції, або стриже свого колегу. Кожен робочий день – це нова пригода. Усе раптово закінчується, коли в кінотеатрі стається пожежа, а Валентина відправляють на пенсію. Він доглядає зпа хворою матір'ю, поспішаючи на допомогу щоразу, як вона кличе. Враховуючи середню тривалість життя чоловіків в Україні – 64 роки – Валентин усвідомлює, що у нього лишилося не так багато часу. Проте все одно намагається знайти новий сенс життя у середовищі стрімких змін у країні.