Милий добрий дідусь, який водить онука до зоопарку, ганяється з онукою за метеликами, який завжди радий бачити своїх дітей у власній оселі, не має нічого спільного з героєм цього комедійного серіалу.
Армійська муштра, жадібність, хамоватість − ось далеко не повний перелік тих «позитивних» якостей, які має цей дідусь − відставний полковник армійської розвідки Федір Петрович Шевченко.
Несподівано, після довгих років відсутності, він з'являється в житті свого сина Євгена та його сім'ї, яка, як і більшість сімей, зазнає труднощів із житлом. Зненацька у них з'являється можливість стати власниками просторої трикімнатної квартири. Зниклий дідусь надсилає їм телеграму, що перебуває при смерті і бажає перед відходом у інший світ побачити своїх найближчих родичів.
Насправді телеграма − лише дідусевий розиграш, а сам він виявляється сповнений сил і здоров'я, а головне − військового оптимізму. Повертатися сім'ї Шевченка нікуди − свою квартирку вони здали, от і доводиться їм терпіти цього безглуздого діда та його витівки. Щоденні ранкові шикувакння по стійці «струнко!» з високо піднятими підборіддями, вислуховування чергових вимог та завдань, які невтомний на вигадку Шевченко-старший роздає праворуч і ліворуч, роблять життя Шевченко-молодших майже нестерпним.