Люксембург, Люксембург

110 хвилин - Україна - 2022

Статус Завершений

Рейтинг

Кінокритиків: 10, Глядачів: 7.5

Формат Фільм

Категорія Повнометражний ігровий

Жанр Трагікомедія

Виробник Limelite / ForeFilms

Дистриб’ютор Kinomania

Режисери-постановники Антоніо Лукіч

Сценаристи Антоніо Лукіч

Оператори-постановники Михайло Любарський

Художники-постановники Владлен Одуденко

Звукорежисери Сергій СтепанськийМарія Нестеренко

Режисери монтажу Олександр ЧорнийІван БанніковОлександр Легостаєв

Художники з костюмів Анастасія Сутягіна

Художники із гриму Анастасія Сутягіна

Режисери Ярослава Головко

Кастинг директори Алла Самойленко

Продюсери Володимир ЯценкоАнна Яценко

Виконавчі продюсери Олександра Братищенко

Актори 1-го плану Аміл НасіровРаміл НасіровНаталія ГнітійЛюдмила СаченкоВіктор ДрапіковськийДоріс МайданюкКаріна ЧерчевичКсенія МішинаОлександр АввакумовВолодимир ГолоснякОксана БандураСергій Ярий

Актори 2-го плану Катерина ОніпкоОлег НевольникАдріан СулейманДаміан СулейманКіра ЛещенкоКаріна РезніченкоЄвген ВолодченкоПавло ГончаровАліна СаваровськаНаталія ВерченкоВалентина НездойминогаМаркус НіеденЮлія СамсонАндрій КачурАндрій ЛідаговськийПавло АвіловЕльман НасіровВіталій Крапіва

Кастинг менеджери Аліна Чернобай

Рік створення 2022

Країна Україна

Мова УкраїнськаНімецька

Світова прем’єра 07 вересня 2022

Прем’єра в Україні 05 квітня 2023

Прокат в Україні з 13 квітня 2023

Бюджет ₴ 42 333 265

Бокс офіс Україна (за весь період) ₴ 34 343 584

Глядачі в кінотеатрах 229993

Нагороди

Протилежні за характером брати-близнюки дізнаються, що батько, який покинув їх у дитинстві, помирає в далекому для них Люксембурзі. Один з братів – Коля – вирішує поїхати до нього, в той час, як інший – Василь робить усе можливе, аби перешкодити брату виїхати з країни. Численні перепони, які спіткають Колю, більше нагадують випробування мужності: тепер Коля, який звик тікати від проблем, не здається навіть тоді, коли виходу немає. Врешті-решт несподівано для них самих, брати вдвох вирушають на зустріч з батьком. Однак, чи виправдає ця подорож сподівання братів?

Кадри з фільму
Рецензія
Перед другим фільмом Антоніо Лукіча, чий повнометражний дебют 2019 року «Мої думки тихі» підкорив публіку й став одним з найкращих фільмів часів української незалежності, було єдине питання: «Чи зміг Антоніо подолати «прокляття другої стрічки» і знову створити шедевр»? Забігаючи наперед, скажу, що «Мої думки тихі» тепер здаються розминкою молодого режисера перед тим, як розповісти максимально інтимну історію власного життя у стрічці «Люксембург, Люксембург». Ця історія – особиста драма Антоніо, котрий через новий фільм відрефлексовує свої почуття до втраченого давно батька-югослава. А заразом підриває потужний пласт проблем дітей дев’яностих, а тепер, через війну, і нинішнього покоління дітей, що вимушені дорослішати без рольової моделі чоловіка у сім’ї. Із синопсису та трейлеру може здатися, що це типове роуд-муві про двох братів, що вирішують стосунки під час подорожі. Насправді ж, візит у Люксембург стає у фільмі лише коротким та ємним апогеєм в історії Васі та Колі. Міфічне місто мільйонерів, у якому «немає розбитих корит», розносить братів, немов листя, яке, на відміну від яблук, падає подалі від яблуні. Основні ж події фільму відбуваються у Лубнах, у повсякденній рутині героїв, яку Лукіч знову перетворює на маніфест «маленької людини». Фільм «Люксембург, Люксембург» вийшов цілком у дусі минулої стрічки Антоніо, себто стрічки, про яку сперечатимуться тисячі глядачів, називаючи її чи то комедією, чи то трагедією. Тут дійсно дуже багато гумору. 2/3 фільму ви будете весь час реготати над яскравими діалогами зі смішним суржиком, над буденними, проте такими влучними епізодами з нашого життя. Ви будете любуватися грою Раміля та Аміля Насірових з гурту «Курган і Agregat», непрофесійних акторів, яких Лукіч, як колись Андрія Лідаговського для «Мої думки тихі», максимально влучно підібрав для стрічки. І, напевне, ви будете потім повторювати влучні фрази героїв фільму, на кшталт: «З усього в жизні треба спригувать вчасно» чи «Це клєтки дємона в тобі». Та, насправді, після перегляду ви будете хотіти не лише сміятися, але й задуматися. Бо заключна частина стрічки перевертає все з ніг на голову, і комедія обертається справжньою філософською притчею про сімейні цінності й родинні зв’язки. Герої, буквально здійснивши подорож у минуле, проте в дорослому віці, мусять стикнутися з тим, як часто ми створюємо ідолів з того, чого не маємо, але до чого прагнемо. І як не цінимо того, що нас оточує повсякчас. Як не помічаємо турботу щоденну, зате бажаємо подвигів і магічну червоненьку квіточку у подарунок, як у казці. І як іноді доводиться переоцінювати наново стосунки, засновані на кревному спорідненні, проте не на любові й турботі. Бо листя сохне без коріння дерева, проте й фрукт не дає нового життя, допоки не відчепиться від гілки. Як сказав Коля у фільмі: «Ми не можем ізбавиться от воспомінаній прошлого, нам нада научиться з ними жить». Але для цього вони мають стати саме спогадами.

Увійдіть для того, щоб залишити рецензію або коментар