Емма – велика млосна білетерка шістдесяти років – нагадує застиглий мармуровий постамент, бюст у рамі віконця своєї каси. Десь далеко за дверима лунає відгомін чоловічих і жіночих оперних голосів, але більше в пошарпаних стінах оперного театру не відбувається нічого, – так само, як і у житті Емми. Але одного дня все змінюється назавжди.