У кожної людини є своє захоплення. У Софії – це вікна. Старі, занедбані, в яких зазвичай вже ніхто не живе. Але для неї вони живі, бо в них досі живе минуле людського життя. Але до яких наслідків призведе її захоплення вона ще не підозрює.