A story about the lives of homeless people on the street during the COVID-19 pandemic.

The film is dedicated to the memory of volunteer Oleksiy Kuchapin.

Діалог з батьками та порозуміння поколінь – болісна тема для багатьох родин. Батьки і діти, розділені в часі та просторі, часто наносять один одному психологічні травми. Чи можливо їх подолати, якщо стати на один соціальний щабель? Алекс і Дан – подружжя, на яке очікує складний переїзд. У їхньому житті з'являється батько Алекс, що залишив сім'ю і зник багато років тому.

Це наукова фантастика про клонування людей, стосунки дочки й батька, пропрацювання травм минулого за допомогою технологій майбутнього.

There is a washing machine wrapped in tape, metres-long indoor plants and their roots, and children's drawings among hundreds of boxes on which the addresses of Ukrainian cities are written. This place resembles a warehouse of lost things. 

The silence is broken by a woman's voice, that of the owner of one of these boxes. She is bidding farewell to her home in Kyiv, speaking of the belongings she left behind. Each item has a story, a memory that is being left behind. Through her words the home seems to come alive, each item imbued with a sense of warmth and familiarity. 

People begin to appear in the so-called warehouse, taking their pieces of home in the form of parcels. They sift through the boxes, searching for their treasured possessions. Some are filled with joy, others with sadness. 

Meanwhile a woman's voice questions: does the loss of belongings matter?