Format Film
Category Full-length
Genre Screen adaptationRomance
Production company Іllienko Fіlym
Distributor Ukrainian Film Distribution
Directors Mihaylo Іllienko
Screenwriter Mihaylo Іllienko
Director of photography (DOP) Oleksandr Krishtalovich
Production Designer Roman AdamovychMikola Kіschuk
Composers Roman Vishnevsykiy
Sound Directors Artem MostovyjIhor Kazmirchuk
Film editor Vіktor Malyarenko
Сostume designer Hala OtenkoMarіya Kero
Makeup artists Alіna MaystrukOlena Polіschuk (II)
Second Director Andrii KrutiiYanina Kucher
Operator Yurіy DunayVadym Ilkov
Casting director Tetyana ShepelievaAlla Medvіdy
Producer Philip IllienkoAndriy RizolMarіanna NovіkovaVіtalіy SheremetyievYulіya ChernyavsykaMaksim AsadchiyOleh Scherbina
Executive Producers Andrii Polikashkin
Line Producers Alexandra Bratyshchenko
Leading actors Іvanna ІllienkoDmitro RibalevsykiyDmitro LіnartovichKostyantin VoytenkoVasily KuharsykiyBohdan BeniukMiroslav HayKostyantin KorecykiyDenis LamaykіnOleh PrimohenovSergey RomanyukOleksandr ІhnatushaYevhenіya KonyuhІhor CіshkevichPavlo KrughnovOleksandr TereschenkoTetyana NahіrnyakBoris HeorhіievsykiyІnna KapіnosNastya Verheles
Supporting Actors Іvan ZalucykiySerhіy KiyashkoVasily BashaKostyantin LіnartovichOleksandr PecheritsyaAndrіy CіshkevichNatalіya VasykoKaterina KіstenyHanna VіcinaPolіna VoynevichYulіya TamturaValerіya HulyaievaKaterina DuhlenkoNatalіya HordіyDarina RimarevaAnna PіskunovaAngelina TurskaLeyla MametovaKsenіya Basha-DovghenkoOlyha HrishinaAnastasіya ShulyhaVasily VіterOleg KaveshnіkovPetro LazarievOleksandr ІtihіlovRostislav MelynikOleh MartyrosianAndrii KrutiiKostyantin Herasim'yukSerhіy SavenkovSerhii SoloviovNіka PetrikSvyatoslav FehtelDanіl ShevchenkoAndrіy ІvasyukІvan ShimonkoAndrіy KrishtalovichArsenіy ZurovNatalіya NenughnayaSofіya KotlyarovaMaksim ChankіnNatalіya DyachenkoOleh NemirovsykiyYevhen Oliinyk (II)Vіtalіy PetrenkoІlіya FedyaievSerhіy HorolysykiyDanіyar KayzerovVіktor MostoviyVіktor VіlyhoviyStanіslav OrlovRіchard ArsentyievVіtalіy ChighPhilip IllienkoYurіy PіvenySerhіy SizanyukArtem ChervonosheienkoAnton VishnevsykiyVladislav VolyanovsykiyVіtalіy KapranovVіtalіy DerkachMіron ІvanyasElya PohorghelysykaArtem HavrilenkoDmitro TentyukOleh KostyukovVadim LavrenyukVlad PlehanovІllya RastieryaievArtyr KonstantynovVadim KucenokMiroslav BіlonohiyV'yacheslav ІllienkoYurіy Іllienko (II)Hrihorіy KolenchenkoMikita AndrieievAlla SamoylenkoNatalіya MarchenkoMarharita OmelyanenkoHalia TelnyukLesya TelynyukAnna Zakletska-BurakRoman KolyadaTaras KompanіchenkoSerhіy KonnovVolodimir LavrenchukOleksandr YankovsykiyTahіr ІmanhulovOleh MihaylyutaOleksandr PochkunAxtem SeitablaevNatalіya SkripkaІhor LіskіVіtalіy SheremetyievMaksim Asadchiy
Voice acting Raisa NedashkіvsykaYurіy KovalenkoSofіya HrіnberhVasily Mazur
Creation year 2019
Country Ukraine
Language Ukrainian
Premiere in Ukraine 10 march 2020
Rental in Ukraine with 20 august 2020
Budget ₴ 28 965 400
Box office Ukraine (for all period) ₴ 654 286
Spectators in cinemas 7624
Awards
Based on the poem by Taras Shevchenko, At that Catherine's house on the dais ... .
Taras Shevchenko has a little ballad about how three Cossacks fell in love with Catherine. Catherine confided in her choice: she promised to become the wife of one who would release her brother from captivity. Two of the three Cossacks were killed trying to fulfill the terms of the contract, the third managed to save his brother, but his brother Catherine was not her brother, but her beloved... The poetry finale is delayed for a long time – waiting for Catherine will have more than one century, not aging and losing hope. This story, like a parable, flies through the history of Ukraine, recreates its dramatic and heroic episodes. Each trial also destroys Catherine's house. But as stubborn as hundreds of generations of Ukrainians, she again and again raises her from the ruins.
The age of the Ukrainian hut is short – from war to war. If not for the good, there would be nowhere to meet your lover. But no house in Ukraine has ever been extreme.
Sign in in order to leave a review or comment
If you have any technical difficulties, please e-mail us at info@dzygamdb.com, or use Telegram by number +38(096)889-21-91
For advertising, please contact: ad@dzygamdb.com. Accommodation options see for link
“Толока”: сюрреалістичний фільм-метафора про український феномен постійного відновлення, створений за мотивами балади Тараса Шевченка “У тієї Катерини …” 1848 року.
Михайло Іллєнко любить поєднувати історію, пригоди і притчу. Щонайменше половина його фільмів – притчі. “Толока” в цьому сенсі пішла ще далі, це суміш поетичного кіно та екскурсу в українську історію, сповнена біблійними відсилками та прихованими метафорами. Їй, як нікому мабуть до того, вдалося поєднати арт-хаусну притчу, розраховану на вузьке коло глядачів, з претензією на блокбастер, якщо, звичайно, бюджет у 29 млн грн дозволяє так вважати, а тут все відносно.
Сюжет “Толоки” звертається до потрясінь, які випали на долю українського народу в період з ХVI до XXI століття. Відправною точкою стають кілька рядків Шевченкової балади “У тієї Катерини…”, які продовжує вільний політ фантазії режисера. Причому настільки вільний, що будь-яка спроба віднайти початок і кінець у фільмі буде марною. Усе служить центральній ідеї та супутнім образам – символам. Кожне наступне випробування руйнує хату Катерини. Але вона знову й знову піднімає її з руїн. І цей процес-алегорія заміняє сюжет.
Знімальний період картини тривав понад 5 років з перервами, але ідея розповіді про феномен толоки з’явилась у Михайла Іллєнка ще 53 роки тому. Режисер іде до цієї кінострічки всю свою кар’єру. У кожному з його фільмів є репетиція “Толоки”, що підкреслює сам режисер. У “Фучжоу” (1993) – хата, що пливе посеред моря разом з хазяїном, який не може її кинути; у фільмі “Той, хто пройшов крізь вогонь” (2011) – натуральна українська толока поруч з індіанськими вігвамами; навіть у цілком урбаністичному “Сьомому маршруті” (1997) поранений боєць посеред пустелі за лічені секунди будує хату, вік якої “від народження до смерті – лічені хвилини”.
Близько двох годин фільм робить рівно одне й те саме – оспівує феномен української толоки крізь епохи історичної несправедливості до простих селян. З одного боку він місцями видовищний. Самих коней було задіяно понад 70. З іншого боку, як на вагах, – сюжет-мозаїка з безліччю розпочатих історій, які так і не будуть завершені. Для автора головне – циклічність, історична головоломка і новий початок: “У тієї Катерини хата на помості… ”
Чимало речей у фільмі стаються самі по собі. Потрібні 12 вагітних жінок – ось, німецьких штурмовиків “Юнкерсів” – нема питань. Усе служить центральній ідеї та замальовкам довкола, то ж всі вони – абстракція, емпіричний спосіб донести метафору. І даремно, що кожний другий персонаж – цілком упізнаваний актор, коли його камео – лише черговий символ чи випадкова історична постать, яка швидко губиться в калейдоскопі подій. Виключення, звичайно, є – Богдан Бенюк, який після своєї появи миттєво краде увесь фільм, привносить в нього іншу динаміку. Хоча його участь абсолютно вставна і ні на що в сюжеті, при всій його умовності, не впливає, до того ж уводить історію про Катерину та її біди в сторону, щоб зникнути так само раптово, як і з’явитися.
Але весь смак “Толоки” в іншому. Це історія про коротку мить щастя між толокою до наступної руйнації. Це песимістичне висловлення, в якому насилля є центральним у кожному епізоді. Мистецький експеримент, сповнений амбіцій сказати щось нове в кіно, який ризикує залишитися незрозумілим.
“Толока” – на всі сто особисте кіно його творця. І не лише через його довгий шлях до реалізації. У фільмі Іллєнки зустрічаються як серед продюсерів, так і серед головних дійових осіб, в тому числі Іванна Іллєнко в ролі Катерини. Тож фільм свого роду сучасний спадок з ностальгією за минулим від іменитої кіно-династії.
І, вочевидь, центральною у фільмі є ніяк не балада Шевченка і навіть не толока, а, власне, феномен України, яку нищать століттями, а люди все одно збираються і кожен раз її, як ідею, домівку своєї душі, відбудовують. В цьому, ймовірно, головна поезія фільму “Толока”, який постійно балансує між видовищем та навмисною карикатурністю. Але марно чекати на хеппі-енд, коли Україна досі не розцвіла, а толока має збиратися знову і знов. І кінця краю цьому усе ще не видно, як і немає відповіді на питання, чи вдасться фільму знайти свого глядача чи він лише стане цікавим феноменом українського поетичного кіно, який, як і його герої, так і залишиться примарою часу.