Головна героїня Поліна – гламурна донька бізнесмена, яка звикла до безтурботного життя. Після зради батька вона опиняється на випробувальному терміні в рекламній агенції. Там вона протягом місяця змагається за посаду з Романом – амбітним і принциповим колегою, який бачить світ зовсім інакше.

Їхнє професійне суперництво поступово переростає у конфлікти, несподівані зближення й ситуації, де важко відрізнити робочі завдання від особистих почуттів.

Життя колективу торгівельної компанії перевертається з ніг на голову, коли керівник повідомляє про майбутнє скорочення. Хто залишиться без роботи, вирішить тижневий тімбілдінг у Карпатах. Те, що раніше було звичайним корпоративом, перетворюється на справжню гру на виживання.

Фільм є  українською адаптацією культової румунської комедії «Teambuilding».

Боротьба за українську свободу та незалежність триває щодня не лише на фронті, а й в українських містах і селах, окупованих росією. Там, де людина не має змоги взяти до рук зброю, але в неї лишається тільки воля, уява і власна позиція – утверджувати Україну там, де режим російської окупації, – з’являється ненасильницький спротив.

У фільмі – історії людей, які чинили спротив у Криму, Донецьку, Луганську, Новоазовську, Мелітополі, Херсоні, розповіді активістів таких рухів ненасильницького спротиву, як «Жовта стрічка» та «Зла Мавка», свідчення тих, хто досі перебуває в окупованих містах, але знаходить в собі мужність малювати жовто-сині прапори, розвішувати стрічки, поширювати плакати з українською символікою, зберігати українські традиції та навіть вчити української мови інших.

Ідея фільму – нагадати, що ми повинні пам’ятати про наших людей на тимчасово окупованих росією територіях і маємо за них боротись. Ми щиро сподіваємось, що голоси українців з окупації почують як в Україні, так і поза її межами.

У поліфонії голосів розгортається дискусія про дім. Про те, що робить домівку домом, своє – своїм, чуже – чужим. Чи є щось більше за дім? Якими звуками, кольорами та запахами він живе в пам’яті? 

Колективне й індивідуальне – голосами тих, хто втратив домівку через війну Росії в Україні. Асоціації, спогади, сенси: три літери, сотні речей між ними – дім.

Фільм входить до альманаху короткометражних фільмів «Українська Нова Хвиля. Ми є» (2025).