ХНУМ ім. І. П. Котляревського, театральне відділення, режисура драматичного театру (2009-2013).

ЖДУ ім. І. Франка, філфак, вчитель україїнської та англійської мови (2004-2005)

Народилася у Житомирі, закінчила Житомирський міський колегіум та вступила до ЖДУ ім. І. Франка на філфак.У 2009 році отримала спеціальність: "Вчитель української мови та літератури і англійської мови та зарубіжної літератури".Одразу ж вступила до ХНУМ ім. І. П. Котляревського на театральне відділення, режисерський факультет.Перша освіта стала гарним фундаментом для другої.Під час навчання акторська майстерність зацікавила мене більше за режисуру, тому я брала участь у багатьох режисерських роботах та лабораторіях як акторка.Улюблені мої роботи-Лізанька у "Зойчиній квартирі" за Булгаковим (реж Р. Саркісян), Чирвова Королева у "Алісі в країні чудес" Л. Керолла(реж. Л. Гайнутдінова)  та Професорка у "Жіночому питанні" за Н. Теффі ( реж. Л. Гайнутдінова).На 4-му курсі поїхала до Москви, брала участь у кіноконкурсі "Я-актор" і зайняла у ньому 1 місце серед жінок.Знялася у конкурсному фільмі "Взрослые люди" (реж. М. Романовський, Інга Ан)-у новелі "Медіум" зіграла провідну роль Медіума.Також брала участь у театральному альманасі  "Любовь", що відбувався у Центрі Мейерхольда у жовтні 2012, зіграла головну роль (Яна) у виставі Р. Саркісян за сценарієм М. Крапівіної "F 63.9" (https://www.youtube.com/watch?v=EzXXgsCSV0I---36:13).У 2013 році отримала диплом і поїхала працювати у Ростовський академічний молодіжний театр.У свій перший сезон отримала роль Татьяни у виставі "Онегин" реж. О. Горбаня.Також серед улюблених ролей- Мілена у "Сімейних історіях" Б. Срблянович (Лабораторія О. Лоєвського в POАМТ-2014, реж.  Є. Бондар), Лорен Смітт у "Путь нашей жизни" за В. Сарояном, реж. М. Заєц.Паралельно грала у Незалежному театрі 18+ роль Людмили у трагікомедії С. Мєдвєдєва "Жаба", реж. Р. Малікова.У 2016 році залишила Ростов-на-Дону і повернулася в Україну.У 2018-2019 рр працювала у Луганському обласному академічному молодіжному театрі, грала у виставі "Украдене щастя" реж. Є. Мерзлякова один із внутрішніх голосів Анни.Ми багато співали, передавали через пластику процеси, що відбувались у героїні всередині, говорили словами її сусідів, чоловіка та коханця.Зараз звільнилась із театру, переїхала до Києва, щоб мати можливість працювати у різних театральних та кінопроектах.