Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого (1970).

Творчий шлях почала на кіностудії ім. О. Довженка. Знімалася у фільмах «Партизанська іскра» (1957), «Сашко» (1958), «Кров людська – не водиця» (1960), «Морська чайка» (1971), «Між добрими людьми» та ін. У 1970–1973 рр. працювала у літературному театрі «Слово» при Спілці письменників України. Діяльність у Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка (1973–1998) почалась з дебютної ролі розвідниці Оленки («Голубі олені», О. Коломієць).

Перша міністерка культури України (1991-1992). Ініціювала та брала участь у створенні «Основ законодавства про культуру», законів «Про музеї та музейну справу», «Про бібліотечну справу», «Про авторське право і суміжні права»; Національних історико-культурних заповідників, Національного реєстру культурних цінностей, Державної комісії з повернення історичних та культурних цінностей в Україну.

У 1991–1996 рр. – заступниця голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Розробила концепцію та створила Центр «Український дім» при Кабінеті Міністрів Украї­ни, у 1993–1998 рр. – генеральна директорка.

У 2004–2012 рр. – радниця з гуманітарних питань Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Протягом 20 років займалася педагогічною діяльністю. З 2014 р. – професорка кафедри режисури драматичного театру та акторського мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв, з вересня 2016 р. – завідувачка кафедри сценічного та аудіовізуального мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

Народна артистка УРСР (1988). Нагороджена Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, літературно-мистецькими преміями імені М. Островського, І. Нечуя-Левицького, І. Кошелівця, Л. Бразова.