Молодий документаліст Артем бігає з увімкненою камерою за літніми чоловіками в маніакальному прагненні зняти «реальну людину», дослідити «її маленький світ» і її самотність.

Врешті-решт Артемові вдається вполювати пенсіонера, на ім'я Віктор — дійсно звичайного, нічим не примітного чоловʼягу з сивиною і в окулярах. Правда, дід Віктор не сказати б що самотній: має родину, доволі-таки нарваного онука Андрюху і, головне, хом’яка — самця, на ім'я Крістіна.

Артем чим далі, тим більше заглиблюється у Вікторів «маленький світ», аж раптом на спільній рибалці вони замість жаданого карася витягають міну, жертвою вибуху якої стає Крістіна. І тут гра, що захопила обох настільки різних людей, повертає в цілковито інакше річище...

Фільм увійшов до альманаху короткометражних фільмів «Українська Нова Хвиля. На зближення».