У поліфонії голосів розгортається дискусія про дім. Про те, що робить домівку домом, своє – своїм, чуже – чужим. Чи є щось більше за дім? Якими звуками, кольорами та запахами він живе в пам’яті? 

Колективне й індивідуальне – голосами тих, хто втратив домівку через війну Росії в Україні. Асоціації, спогади, сенси: три літери, сотні речей між ними – дім.

Фільм входить до альманаху короткометражних фільмів «Українська Нова Хвиля. Ми є» (2025).