Село Шанівка відірване від великого світу, воно живе своїм замкнутим життям, яке більше схоже на тривожний сон. Чверть віку назад тут був процвітаючий колгосп – але цивілізація давно відступила, навкруги одні руїни, всі, хто міг поїхати — давно поїхали. І на цьому зарослому бур'яном полі, виростає кохання, дике й колюче, як кущ чортополоху.

Тиха й відлюдькувата дівчинка-підліток покохала жонатого чоловіка. Село не може змиритись з їх коханням, і тому вони приречені – на вигнання або смерть.