За п’єсою Анатолія Крима «Сповідь цнотливого бабія».

Дон Жуан вже лежить при смерті. Лікар сказав правду про те, що у нього залишився останній день життя. І ось Дон Жуан дуже хоче сповідатися і, так би мовити, відмолити всі свої гріхи. Але ніхто зі священиків не береться за це, адже їм усім відомий цей грішник з Іспанії. Погодився лише зовсім молодий чернець. Хто міг знати, що саме цьому ченцеві судилося дізнатися, що Дон Жуан ніколи не був коханцем у всіх тих жінок. Дуже здивований чернець починає розповідати, що покохав одну з парафіянок свого ж монастиря. Дон Жуан каже йому, що потрібно негайно забирати її і відвозити. Він залишається помирати намамоті, але щасливим.