Валерій Юрієвич, власник великої будівельної кампанії, проводить нараду в своєму офісі. Він вимагає від менеджерів швидко, навіть з порушенням закону, отримати дозвіл на будівництво будинку в сквері. Після завершення наради секретар Валерія приносить йому посилку, що її надіслав йому старий друг. Вміст посилки – привіт з далекої юності. Стос старих фотографій, фотоапарат «Київ» та прощальний лист від друга, в якому той каже про свою смерть і просить Валерія зробити кілька фотографій в місцях їхньої юності. Валерій вирушає виконувати останнє прохання померлого. Як друг, навіть, який пішов з цього життя, допоміг Валерію прийняти єдине правильне рішення. 

Цей фільм-новела про те, що не все вимірюється матеріальними благами. Є щось важливіше, і нам самим вирішувати що саме.