У мене є давній друг, альтруїст. Він відрізняється справжньою пристрастю до всілякого роду порятунків. У моєму кадрі він рятував занедбані історичні споруди, замість комунальників шукав прориви тепломереж, самостійно організовував дигерські змагання. Байдужість оточення до спільних проблем завжди викликала в нього праведну лють, а загальний пофігізм доводив до сліз. Тепер він рятує тварин у Києві. Бездомних – безкоштовно. Працює в нічну зміну, заради напівживого кота ламає замки, розбиває стіни. Він жене на страшенній швидкості до ветеринарної клініки. Міх – це Міх!