Програміст Матвій живе у Києві з дружиною й сином. Його мати залишилася в рідному селі на сході України поблизу лінії фронту. Одного разу, повертаючись із роботи, Матвій дізнається, що під час сильних обстрілів убито сусідського пса. Не зволікаючи, наступного ж ранку він вирушає «додому» на схід, аби вивезти матір з небезпечної зони до столиці. Мати не хоче покидати рідну оселю, та зрештою, піддається вмовлянням і погоджується їхати із сином лише заради онука, щоб допомогти йому в навчанні. У Києві вона бачить, що насправді в Дениса немає проблем з навчанням, і взагалі він у дитячому таборі. Переночувавши, жінка повертається до себе додому. Вона щиро переконана: «Якщо ми всі звідти поїдемо, то там зовсім не залишиться України ».