Васильківське військово-авіаційно-технічне училище (1952), курси операторів Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка (1960.)

Працював оператором Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка.

Зняв фільми: «Білий птах з чорною ознакою» (1970, золота медаль 7-го МКФ, Москва, 1971), «Наперекір усьому» (1972), «Мріяти і жити» (1974), «Легенда про княгиню Ольгу» (1983, приз за найкращу операторську роботу 12-го ВКФ, Київ, 1984; усі — реж. Юрій Іллєнко), «Хвилі Чорного моря» (1975, 4 серії, реж. Артур Войтецький), «Польоти уві сні та наяву» (1982), «Поцілунок» (1983), «Бережи мене, мій талісмане» (1986; усі — реж. Роман Балаян) та ін.

Фільм російського режисера Микити Михалкова «Стомлені сонцем» (1994), кінооператором якого був В. Калюта, у 1995 році отримав кінопремію «Оскар» у номінації «Найкращий зарубіжний фільм»; раніше, у 1993 році, стрічка М. Михалкова «Урга — територія кохання» (1991, оператор-постановник — В. Калюта) також номінована на «Оскара» в тій самій категорії.

Володар призів «Золоте плато», «Золотий тюльпан», «Золотий лев», «Золотий глобус», «Золота пантера», гран-прі Канського та Венеційського міжнародних кінофестивалів. 1999 року нагороджений почесним призом Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» «За внесок у світове кіномистецтво».

Член-кореспондент АМУ (1997), член Спілки кінематографістів України, президент Гільдії кінооператорів України.

Заслужений діяч мистецтв України (1995). Національна премія України імені Т. Шевченка (2000, посмертно). Державні премії СРСР (1988), РФ (1993, 1995).

Помер 3 листопада 1999 у Києві. Похований на Байковому кладовищі

У 2001 році Сергій Буковський зняв документальний фільм про оператора під назвою «Вілен Калюта. Реальне світло».