На життєвому шляху людини є періоди, коли треба приймати рішення, чимось поступатися, з чимось миритися, а щось відстоювати.

На світанку мати благословляє сина в дорогу, його проводжає батько, разом вони ідуть до станції. Там на хлопця чекає його дівчина, яка не просто проводжає, але навіть збирається із ним у дорогу. Батько не пускає – вони залишаються тут, а герой-отрок – їде туди, де його чекає нове життя. Без батькового пильного ока, маминої опіки та дівочих сліз.