Історія перша. Незадовго до початку вистави актор трупи повісився прямо на сцені. Загальний нервовий стан погіршується цією новиною, додаючи суєти. Проте життя продовжується, працівники театру займаються декораціями, актори готуються до вистави. Усі квитки продані, повний аншлаг, скасовувати спектакль ніхто не збирається. Небіжчика зняли. Усі навколо майже забули про труп колеги. У метушні, готуючись до виступу, вони займаються тільки своїми проблемами. Міліція не поспішає. До її несвоєчасного приходу на сцені з’являється ще один труп – працівник сцени впустив зверху молоток на іншого службовця. Продзвенів третій дзвінок, глядачі заповнили зал. Починається спектакль, а з ним наступна новела.

Історія друга. Андрій Андрійович був дуже багатий, він жив у великому, розкішному будинку. Дочка на свою біду проживала разом з ним. Овдовівши, чоловік відчув незвичну, страшну самотність. Літній ловелас почав залицятися до власної дочки, намагаючись змусити її стати коханкою, співмешканкою, дружиною. Щоб припинити домагання батька, Маша приводить свою подругу Алісу. Старий замкнув двері, сховав ключ. Новорічна ніч була божевільною, непередбачуваною, незвичайною, але вона принесла цій дивній парі почуття кохання, порятунок від самотності. Андрій Андрійович зрозумів, що Аліса – жінка його мрії.