За автобіографічним оповіданням «Будинок з башточкою» Фрідріха Горенштейна. 
Історія 8-ми річного хлопчика, який повертався з мамою в рідне місто з евакуації, взимку 1944 року. На півдорозі додому, на невідомому полустанку їх знімають з потяга, осквльки мати хлопчика захворює на тиф. Її доставляють до лікарні, де вона незабаром помирає. Дитина залишається сам на сам зі своїм горем, серед чужих людей яким, за великим рахунком, немає до нього справи. За один день йому доводиться подорослішати, запевняючи себе, що все буде добре. Довірившись незнайомцям, він продовжує свій шлях додому, до єдиної рідної людини – дідуся. З вікна потяга хлопчик востаннє бачить станцію, назви якої ніколи так і не дізнається. Усе, що він запам’ятав про місце, де назавжди залишилася його мама, – це те, що на привокзальній площі стоїть старий будинок з башточкою.