Про один з найважчих і трагічних моментів визвольної війни українського народу проти панування шляхетської Польщі (1648–1657 рр.) – битві під Збаражем. На чолі з Богданом Хмельницьким козацьке військо узяло в щільну облогу містечко Збараж. Польська шляхта на чолі з лютим ворогом України Яремою Вишневецьким опинилася в пастці: закінчилися продовольчі запаси, почався голод, хвороби; Ярема посилав десятки гінців до Польського Короля з благаннями про військову допомогу, але жоден з гінців не зміг прорватися крізь козацьку облогу.

Здавалося б, незабаром запорозьке козацтво святкуватиме остаточну перемогу, але трапилося непередбачене – зрадою обернувся для Хмельницького союз з Кримським Ханом: посеред запеклої битви орда покинула поле битви. Богдан Хмельницький опинився перед важким вибором – взяти дорогою ціною перемогу над Польщею, втопивши Україну в крові, або погодитися на принизливі й украй невигідні умови мирної угоди. Величезні військові втрати, зрада найближчих союзників, особиста сімейна трагедія – лише частина мук, що мучили тоді великого Гетьмана України.