Після втечі з російської окупації багатодітна мати намагається втримати родину в цілості, будуючи «нормальне життя» на уламках зруйнованого світу — і поступово відкриває, що нормальність більше не означає спокій, а лише здатність жити далі, любити і не втратити себе.