Втративши сім’ю, старий Іван божеволіє, він розмальовує лице фарбами й одягає на голову шаманський головний убір з пір’ям, виймає з рамок ікони. Іван власними руками будує труну і готується до зустрічі зі смертю. Здається ніхто і ніщо не може повернути йому розум. Несподівана зустріч з бродячим чорним псом міняє його плани. Заглянувши в очі собаці, Іван отямлюється, він розуміє, що смерть прийшла і зустріти її треба гідно. Старий змиває фарбу і знімає головний убір, повертає в рамки ікони та, розібравши труну, будує для собаки будку. Посміхаючись, Іван помирає.