Андрій Петрович Львов, ветеран «Великої вітчизняної», жив чесно та по-справедливості. Також він виховував свою дочку, онучку, а потім і правнука Андрюшу. Та так, що хлопчик, вирушивши служити в армію, не зміг змиритися зі свавіллям злісного і закомплексованого капітана Єфремова. У стані алкогольного божевілля капітан застрелив хлопця – офіційною ж версією стало необережне поводження зі зброєю. Правду старий дізнався лише за півроку від демобілізованого товариша по службі правнука. А ця правда перетнулася з його власною таємницею... Проте старий взяв свій нагородний пістолет і поїхав у гарнізонне містечко відновлювати справедливість…