Фільм перший. Невольники ГУЛАГу

1954. Казахстан. Особливий табір №4 – «Степлаг», в одному з відділень якого поблизу селища Кенгір утримували так званих «антирадянських елементів». Керівництво табору відзначалося особливою жорстокістю – нормою були побої, знущання, розправи, вбивства.

Фільм другий. Перша кров

1955. На Великдень 1954 року колону жінок вели з нічної зміни в «зону». Назустріч їм паралельною дорогою йшла на роботу чоловіча. Хлопці привіталися: «Христос воскрес!», дівчата відповіли: «Воістину воскрес!» (більшість з ув'язнених були українцями). Один із конвоїрів полоснув автоматною чергою по чоловічій колоні: 13 в'язнів було вбито відразу, п'ятеро з 33-х поранених померли у лікарні потім. І це був не єдиний випадок безпідставного розстрілу в таборі… Саме на знак протесту проти цих убивств ув'язнені повстали. Усю адміністрацію було вигнано за межі табору, мури між жіночою та чоловічою зонами розібрано, збудовано барикади й виставлено охорону.

Фільм третій. Свобода або смерть

1956. Завдяки високій самоорганізації повстанці утримували табір протягом сорока днів. Але для придушення протесту було застосовано зброю і танки…