Спогади зринають крізь запах борщу, який одного разу сонячного дня варила моя бабуся. Ці спогади розмиті й швидкі, як блискавка, але несуть у собі легку ностальгію і спокій. Моменти, які хочеться запам’ятати назавжди: мамина пісня, чисте небо над головою і впевненість у завтрашньому дні, адже попереду ще ціле веселе літо.

Фільм входить до альманаху короткометражних фільмів «Українська Нова Хвиля. Ми є» (2025).