Документальний фільм-рефлексія режисерки. Це спроба дочки (ро)згадати “всесвіт тата”, дослідника блискавок, який, як виявилося після його смерті, був знаним тільки на половину. І таким тривким. Це спроба помислити, скільки триває наша пам’ять про людей, які щось означали і значили, які щось робили і створювали поруч з нами. Через фільм зафіксувати, які наші зачіпки цієї пам’яті і потривати її довше. І, звісно, згадати усе чи щось, чим він для неї був.