За мотивами вибраної філософської есеїстики Оксани Забужко.

Режисерка стрічки інтерпретує філософський текст і феміністичну інтонацію авторського погляду на національну свідомість у просторі культурного лихоліття, створюючи асоціативну тканину зіставлення експресивного зображення та коментаря.

На початку стрічки у павільйон заходить молода, гарно вбрана жінка. Її зустрічають два карлики. Вони підвішують її за ноги та руки до стелі на тросах, роздягають і починають бавитися із її «розіп’ятим» тілом. Тим часом за кадром звучить текст із «Хронік від Фортінбраса». По суті – це зафільмований перформанс, в якому метафорична узагальнена жінка потрапляє у «підвішене становище» і стає жертвою жорстоких і безглуздих ігор ницих господарів життя.