За оповіданням Олексія Розумова «93%».

У героя російсько-української війни класичний прояв посттравматичного синдрому. Неконтрольовані емоційні прояви, замкнутість, галюцинації, ніхто не хоче мати з ним нічого спільного. Він нікому не потрібен: ні державі, ні рідним. Нікому, крім завідувачки пансіонату. Справа Солдата особливо зацікавила урядовця, який раптово прибув до пансіону. Адже бачення хлопця – це не просто галюцинації, вони віщі й допомагають з’ясувати долю інших зниклих безвісти солдатів. Виявляється, у цього державного службовця є свій біль, який він приховує. Як не дивно, але життєві долі цих різних людей несподівано перетинаються.