Розповідь про 12-річного Нікі, який з родиною живе на станції харківського метро. Тут вони ховаються від війни. Саме тому для сім'ї Нікі денне світло – синонім смертельної небезпеки, й хлопчику не дозволяють виходити назовні. Блукаючи покинутими вагонами й заповненими платформами, Нікі зустрічає 11-річну Віку, і перед ним відкривається новий світ. Коли їхній зв'язок зміцнюється, діти знову знаходять сміливість відчути сонце на своїх обличчях.