На високому пагорбі поруч з океаном розташувалось маленьке містечко під назвою Ембервуд, у печерах якого життя йшло своїм ходом вже багато років. Його мешканці не здогадувалися про те, що прямо під їхніми ногами в ногу з часом розвивалася і зовсім інша форма життя, яка відрізняється від людської.

Роки йшли та історія про печерних потвор стала звичайною байкою, якою місцеві діти полюбляли лякати своїх молодших братів і сестер та лише старе покоління цього міста твердо знало – це все правда.

Життя в місті змінилося в той момент, коли місцева влада прийняла рішення про будівництво підземних каналізаційних каналів. Так званих колекторів, у зв’язку з високим відсотком опадів у цьому регіоні. Ціллю проєкту слугувало розв'язання проблеми з частими потоками у житлових районах міста після сильних дощів, а також відводу стокових вод до найближчих водойм.

За час будівництва робітники починають натикатися на замуровані тунелі, раніше не представлені на спільному плані міста. Не довго думаючи, будівельники почали використовували їх як додаткові місця для відводу води, навіть не підозрюючи, що тим самим зруйнували бар’єр між двома абсолютно різними світами. Світом, чиї очі не бачили сонячного світла вже сотні років.