Імміграція подібна до запізнілої стадії дзеркала Лакана: травматичний момент відсторонення від свого ідеального «я», від уявного материнського лона. Негативний інсайт, що приніс знання, яке я не в змозі забути. Цей фільм – моє прощання зі старим домом, мозаїка дитячих згадок і сумний псалом ідентичності, яку я лишаю позаду. Це також святкування появи нової людини: у болі я помираю, щоб народитися знову.