Вона – Мати. Вона чатує біля поштової скриньки. Вкотре миє й без того чисту підлогу. Прислухається до найменшого шурхоту за дверима. Проводить нестерпно довгі ночі в боротьбі з тривожними думками. Вона чекає на сина з Афганістану. І він приходить. Приходить, щоб уберегти її від болю, який не судилося стерпіти материнському серцю.