За мотивами однойменної криги Володимира Нікітенка.

Є повір’я, що кожні 400 років ми приходимо в цей світ, щоб виправити помилки таких самих нас, але попередніх. А це означає, що в минулих поколіннях жили такі самі ми, хіба що трохи дурніші. Однак є одна проблема: ми – сучасні не знаємо, які самі помилки зробили ми – минулі, і продовжуємо повторювати одні й ті самі дурниці з покоління в покоління, не даючи себе шансу стати кращими. Але уявімо, що одного разу хлопчик Фортунато зустріне себе – минулого і себе – майбутнього. А разом з тим спробує з’ясувати, хто з них у якому поколінні напартачив, і чому ж вони втрьох такі нікчеми...