Людська пам’ять коротка. Близькі спогади виміщають давніші, особливо під впливом таких драматичних подій, як війна. Часом здається, що Майдан був дуже давно. Але насправді це трапилося всього сім років тому. У 2013 році українці не стали миритися з тим, що їхні прагнення бути європейцями поставив під сумнів Президент Янукович, не підписавши угоду про асоціацію з ЄС. Після того, як студенти-єврооптимісти були жорстоко розігнані, на місце сотень людей на вулиці Києва вийшли сотні тисяч.
Але протести розгорталися не тільки в столиці України: десь це були одиночні протести, а десь протестувальників було значно більше, хоча найактивніші їхали до Києва.
Свавілля влади, яке з особливим цинізмом виявилося в діях правоохоронної системи, вивело людей на вулиці на Миколаївщині ще задовго до Майдану в Києві. (Врадіївка, справа Оксани Макар). Вони виходили, щоб захистити власну гідність і дати зрозуміти владі, що вона дійшла до краю.
“Миколаїв. Хроніки протесту” відтворює ключові події 2013-2014 років через хроніку і спогади активістів. Цей фільм є спробоюзнайти відповідь на запитання: що було би, якби Миколаїв не повстав? Чи існувала б тоді Україна навіть у тих географічних межах, в яких вона є зараз? Яку роль відіграла активна громада Миколаєва в тому, що ідеї Новоросії та «русской весны», які спускала Москва, так і не були втілені на Півдні України?