Історія про нездійснене щастя, приправлена ностальгічними нотками, іронічним поглядом на жорсткий 1977-й, сумбурний 1987-й і зовсім несподіваний 1997-й. Влітку 1977 року, в період розгулу принципів соціалістичної моралі, 18-річна Катя, красуня, спортсменка і домашня дитина, у складі групи юних плавчих відправляється в міжнародний спортивний табір. У групі, природно, знаходиться і «непримітний чоловік в капелюсі», покликаний спостерігати і запобігати. Катя знайомиться з 25-річним Костянтином, той шанує буржуазного психолога Фрейда і свободу – від всіх і вся! Він зачарований милою провінційністю і наївністю Каті. Вони проводять разом романтичну ніч. А на ранок Костянтин назавжди залишає Батьківщину – в Парижі його чекає, нехай і фіктивна, але дружина-француженка. Про що Катя дізнається постфактум. Природно, зв'язок з «зрадником» не пройшов для неї безкарно – її спортивна кар'єра закінчилася. Через 9 місяців вона ще й доньку народила. А ще – стала зовсім іншою. Пройшли роки. Костянтин став відомим професором психології, став їздити з лекціями по світу. Катя ж з коменданта гуртожитку перетворилася на господиню готелю. Одного разу вони навіть могли перетнутися в настільки пам'ятному для них морському селищі. Але він її не помітив, а вона вирішила про себе не нагадувати – Костя був зі своєю французькою дружиною. Пізніше дочка його та Каті, також захоплена психологією, приїхала до Москви на його семінари. Він не міг не помітити розумну і красиву дівчину. Вони поспілкувалися, і Костянтин зрозумів, що перед ним – його дочка. Вона увібрала в себе те найкраще, що було притаманне йому і Каті. Але вона зовсім інша. Вільна.